УкрРус

Випробування ЄС Україною

  • Випробування ЄС Україною

З наближенням Вільнюського саміту Східного партнерства, на якому очікується підписання багатостраждальної угоди про асоціацію між Україною і ЄС, брюссельські чиновники стають все більш нетерплячими, а українські можновладці – двозначними. Згадати хоча б скандальний виступ урядового уповноваженого Валерія Мунтіяна у Петербурзі, коли він порівняв євроінтеграцію із запрошення на "Титанік". В свою чергу, європейські посланці не втомлюються повторювати, що високо цінують співпрацю з Україною, однак підписання асоціації - цілковито залежить від проведення українською владою реформ у сфері юстиції, правосуддя та виборчого законодавства. Оскільки у жодному з цих напрямків наразі не спостерігається радикальних зрушень, оглядачів все частіше цікавить "план Б" Києва і Брюсселя на випадок "не підписання" Угоди.

В офіційних коментарях європейські представники запевняють, що "плану Б" не існує і ніхто його не розробляє. Тим не менш, досвід відносин ЄС з іншими країнами-сусідами дозволяє спрогнозувати дії Брюсселя у випадку якщо європейські лідери поставлять Україні оцінку "незадовільно". Найбільш реалістичним видається варіант замороження відносин до президентських виборів 2015 року. Речник представництва Єврокомісії в Україні Девід Стулік під час спілкування з журналістами підкреслив, що не підписання Угоди про асоціацію з ЄС у листопаді цього року аж ніяк не означатиме втрату Україною всіх напрацювань в євроінтеграційному напрямку. За його словами, зрив графіку, звичайно, негативно вплине на динаміку двосторонніх відносин, однак Київ зможе повернутись до переговорів про асоціацію згодом.

У наступні кілька місяців, що залишились до саміту, Брюссель чекає від української влади радикальних кроків, які б засвідчили на практиці, а не лише на словах, її готовність до інтеграції з ЄС. Приводів сумніватись у щирості українських високопосадовців у європейців є чимало, і справа не лише у суперечливих і повільних реформах та небажанні випустити Тимошенко на волю. За останні два роки українська влада майже нічого не зробила для консолідації суспільства навколо ідеї євроінтеграції. Замість детального роз’яснення громадськості значення та змісту Угоди про асоціацію, чиновники обмежуються загальними заявами про значні економічні вигоди запровадження зони вільної торгівлі з ЄС. Тим часом з подачі окремих політиків у ЗМІ активно поширюються різні "страхіття" про асоціацію та ЄС загалом. Це дозволяє владі зберегти шлях для відступу, що, схоже, і складає її "план Б". В умовах, коли симпатії українців майже порівну розділені між ЄС і МС, Партії регіонів вдасться без особливих зусиль уникнути суттєвих рейтингових втрат у разі провалу переговорів щодо асоціації.

Нещодавно на сайті Верховної Ради з’явився український переклад тексту Угоди про асоціацію, англомовна версія якої вже кілька місяців гуляє Інтернетом. Той, хто захоче і зможе осилити майже 250 сторінок важкозрозумілого тексту, нарешті має можливість дізнатись про права та обов’язки України у рамках асоціації з ЄС. Загалом, йдеться про забов’язання України максимально наблизити все своє законодавство до європейських стандартів.

Традиційно зміст подібних Угод зберігається в таємниці до остаточного узгодження всіх спірних положень. У пресу попередній варіант Угоди про асоціацію між Україною та ЄС потрапив з подачі Європарламенту, який всупереч бажанням офісу Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки оприлюднив текст документа на своєму офіційному сайті. Схожа доля чекала і т.зв. список Фюле, який, на превеликий жаль європейських та українських дипломатів, став надбанням широкої громадськості. Цей документ був складений виключно для внутрішнього використання як більш конкретизований виклад висновків грудневого засідання Ради ЄС щодо умов підписання асоціації з Україною. Подібні "зливи" у пресу в розпал непростих переговорів свідчать, що частина європейських політиків сумнівається в ефективності дипломатичних методів у відносинах з Києвом.

В Україні Брюссель зіткнувся з по-своєму унікальною ситуацією. Офіційно проголошений курс на євроінтеграцію поєднується з категоричним небажанням українських політиків слухняно виконувати європейські настанови. Європейська інтеграція побудована на ідеї, що держава добровільно обирає даний вектор розвитку і поетапно виконує всі умови необхідні для здобуття членства в ЄС. Країна-сусід звичайно має можливість самостійно обрати форму співпраці з ЄС, однак чим тісніша співпраці, тим вужче поле для маневру. Іншими словами, саме Брюссель визначає стандарти, яким має відповідати країна, а от строки і шляхи їх реалізації можуть бути предметом переговорів.

Примхлива поведінка офіційного Києва призвела до того, що у питані реформування Україна поступилась позицією лідера в Східному партнерстві на користь Молдови. Як розповів старший аналітик Інституту світової політики Леонід Літра, найбільш значних успіхів Молдова досягла в таких галузях, як запровадження антидискримінаційного законодавства, реформа цивільної авіації та підписання договору Open Sky Agreement, реформа національного антикорупційного центру, тощо. "Всі ці реформи досі не доведені до досконалості в застосуванні, деякі з них знаходяться в процесі розвитку, проте очевидні результати цих реформ очікуються через декілька років", - відмітив Літра.

Головним проблемним питанням у діалозі Молдови та ЄС залишається боротьба з корупцією, в першу чергу на найвищому рівні. Однак Єврокомісія в останньому звіті від 21 червня щодо виконання Кишиневом Плану дій щодо лібералізації візового режиму відмітила позитивні тенденції також і у цьому напрямку, підкреслив Літра. За його словами, наразі жодних політичних перешкод для парафування Угоди про асоціацію між Молдовою і ЄС немає, проте через певні бюрократичні моменти у Вільнюсі Угода буде парафована лише частково. Літра прогнозує, що до кінця 2014 року всі технічні процедури будуть завершені, - і Молдова підпише Угоду про асоціацію. Крім того, Кишинів розраховує, що на саміті "Східного партнерства" Єврокомісія, врахувавши прогресс Молдови у виконанні плану дій по лібералізації візового режиму, рекомендує країнам ЄС скасувати візовий режим для її громадян.

Досягнення Грузії у євроінтеграціному напрямку трішки скромніші, однак за рядом показників вона вже давно випереджає Україну. Тбілісі, як і Кишинів, на саміті у Вільнюсі розраховує парафувати Угоду про асоціацію з ЄС, і наразі досить непогано виконує своє "домашнє завдання". Керівник тбіліського "Центру стратегічних досліджень" Каха Гоголашвілі відмітив, що досвід Грузії може служити позитивним прикладом для України у таких сферах як: створення сприятливого бізнес-клімату, зниження рівня корупції в правоохоронних органах та запровадження інноваційних методів в адміністративному управлінні. Разом з тим, грузинський політолог визнав, що проблемними у діалозі Грузії з ЄС залишаються теми, пов'язані з дотриманням прав людини, реформуванням судової системи та гармонізацією нормативних процедур. Особливе занепокоєння в ЄС викликали нещодавні арешти колишніх урядовців, соратників президента Саакашвілі. Єврочиновники загалом утримуються від коментарів на цю тему, однак підкреслюють, що судові процеси над опозиціонерам стануть тестом на незалежність судової системи Грузії.

Одним з найбільш складних у діалозі України та ЄС виявилось питання прийняття антидискримінаційного законодавства, необхідного для продовження переговорів по лібералізації візового режиму. З цією ж проблемою зіткнулась і Грузія. Гоголашвілі назвав сумнівним прийняття грузинським парламентом найближчим часом закону про права сексуальних меншин. "Громадська думка змінюється, але повільно", - зазначив політолог. Водночас, він відмітив наявність у Грузії, на відміну від України, широкого суспільного консенсусу щодо ЄС: 78% громадян Грузії підтримують курс на європейську інтеграцію. Для Грузії надзвичайно важливо презентувати себе Європі як правову та толерантну державу, щоб здобути право увійти в європейську сім'ю.

Керівництво України натомість стверджує, що Україна є невід’ємною частиною Європи, а отже її членство в ЄС - логічне та необхідне. Підкреслюючи важливе геополітичне значення України, Київ натякає Брюсселю, що той просто не може дозволити собі її втратити. Однак віра українських високопосадовців у те, що ЄС погодиться на підписання Угоди про асоціацію, незважаючи на виконання критеріїв, може зіграти з ними злий жарт. Європейські дипломати постійно підкреслюють, що підписання Угоди є не "фінішем", а лише "стартом" на шляху зближення України з ЄС. Тому прогрес України у проведенні ряду реформ розглядається єврочиновниками як гарантія готовності української влади до повної реалізації положень Угоди. Якби не хотіли лідери ЄС закріпити проєвропейський курс України, йти на поступки Києву означає створювати небезпечний прецедент, у першу чергу, серед держав-учасниць Східного партнерства.

З рейтингом Східного партнерства можна ознайомитись тут.

Наши блоги