Після України. Чому НАТО переходить в наступ на Росію

Саміт НАТО відбудеться 8-9 липня у Варшаві. Якщо план Путіна дійсно полягав у відсуванні ненависного альянсу подалі від кордонів Росії, то він провалився.

Війська блоку пересуваються впритул до РФ, активно проводять там навчання — на морі, на суші та в повітрі. Альянс розглядає загрозу нападу на своїх членів як цілком реальну і готується до неї відповідно.

Географія проведення нинішнього саміту в місті, яке дало назву вже покійному антагоністу НАТО — Організації Варшавського договору — носить символічний характер.

Поляки гордяться тим, що саміт пройде саме в них. Міністр оборони країни Антоній Мацеревич у понеділок, 20 травня, повідомив, що це буде найбільший саміт в історії об'єднання. Очікується 58 делегацій з 28 країн-членів альянсу та 26 країн-партнерів, а також від Євросоюзу, Світового Банку тощо.

Серед рішень, які будуть ухвалені, очікується багато позитивних для України. Це гарні новини на тлі тих, які надходять з Євросоюзу з приводу санкцій та дискусій про відновлення співпраці з Росією.

Від Уельсу до Варшави

Попередній саміт НАТО приймала на початку вересня 2014 року Велика Британія. Місцем проведення було обрано мальовничі й тихі куточки мегаполісу, утвореного уельськими містами Кардіфф та Ньюпорт.

Україна тоді переживала Іловайську трагедію та підраховувала вбитих у "котлі". Тема російської агресії на саміті звучала, але не так виразно, як має прозвучати у Варшаві.

Одним з практичних результатів уельського саміту стало заснування п'яти трастових фондів, через які альянс допомагає українським військовим. Кожен з них спрямовано на окрему задачу.

Є трастовий фонд С4 (командування, управління, зв'язок і комп'ютери), а також фонд логістики та стандартизації, кібернетичного захисту, кар?єрного зростання в армії і медичної реабілітації (робота з пораненими, протезування тощо). Донорами фондів є 28 країн-членів альянсу. На варшавському саміті цю допомогу збираються збільшити.

Демонстрація сили

Через анексію Криму та війну на Донбасі альянс прокинувся від сплячки, і тепер там верховодять не "голуби", а "яструби". На варшавському саміті плануєтьсяостаточно схвалити розміщення чотирьох багатонаціональних батальйонів у країнах Східної Європи, повідомив голова представництва НАТО в Україні Александер Вінніков.

Військових переважно зі США, Великої Британії та Німеччини розквартирують у Польщі, Литві, Латвії та Естонії. Перераховані держави самі про це давно просять, спостерігаючи періодичні польоти російських бойових літаків над Балтійським морем та іншу військову активність росіян.

Крім того, створюються шість невеликих східноєвропейських штабів НАТО: в Румунії, Болгарії, Польщі та країнах Балтії. В альянсі це називають посиленням сил передового базування НАТО.

Для Росії та особисто Путіна розміщення військ НАТО в країнах, які до 1991 року входили до складу СРСР або до соцтабору, виглядає як цілком непрозорий натяк на те, куди "зеленим чоловічкам" потикатися не слід.

У Кремлі гіпотези про можливість нападу називають абсурдом і маячнею, але так само російський президент говорив колись і про Крим. Очільники НАТО Путіну не вірять, на відміну від деяких європейських лідерів, і це добре для України.

За словами Александера Вінніка, сили реагування НАТО зараз утричі більші, аніж були в часи проведення саміту в Уельсі. Він також нагадав, що військові альянсу збільшили кількість навчань. За словами голови українського представництва альянсу, посилення сил безпеки та стримання є найбільшим з часів "холодної війни".

"Ми усвідомлюємо, що ситуація з безпекою фундаментально змінилася і ми маємо бути готові до довготривалих дій. Ми не шукаємо конфронтації, але маємо бути готові відреагувати на загрози членам НАТО", - відзначив Віннік.

Як би то цинічно не звучало, Україна для альянсу — країна, що стримує агресора, заважає Путіну реалізувати свої імперські мрії в Балтії, Польщі та інших країнах, які колись були сферою впливу Радянського Союзу.

Допомога Україні

Цього року наша країна удостоїлась ексклюзивної уваги. В рамках саміту буде проведено окреме засідання комісії Україна — НАТО.

Як розповіла 23 червня на прес-брифінгу директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, всередині блоку існувала опозиція такому рішенню. Але за допомогою таких країн, як Польща, засідання української комісії таки відбудеться.

Головне, що вона має зробити — дати згоду на виділення пакету комплексної допомоги Україні. Він уже був фактично схвалений на рівні міністрів оборони країн-членів НАТО минулого тижня в Брюсселі.

НАТО вже багато допомагає українській армії. З нового в пакеті буде "дорожня карта" — стратегія розвитку Збройних Сил України, а фактично — їхнє переформатування за натовськими стандартами.

Буде проект по кібербезпеці. Планується схвалити створення шостоготрастового фонду, який буде допомагати українським військовим з розмінування. Про його заснування Україна і НАТО домовились ще в червні 2015 року.

Крім того, має бути засновано в Україні платформу для протидії гібридній війні. Йдеться про вивчення натовцями українського досвіду боротьби з російськими "відпускниками", "добровольцями" та іншими "звільненими в запас" представниками "народної міліції" тимчасово окупованих територій.

Співпраця з Росією

Втім не варто обманюватись і вважати, що НАТО збирається воювати з Росією. Альянс налаштований на діалог, але з позиції сили. За словами Александера Вінніка, немає протиріч у нарощуванні військової присутності альянсу в Східній Європі та продовженні діалогу з Росією.

Після анексії Криму було перервано всі спільні проекти альянсу з РФ. Єдиною формою спілкування залишилась багатостороння Рада Росія-НАТО. Її перше засідання вперше з часу окупації Криму відбулося в травні 2016 року. Нічого, окрім констатування наявних розбіжностей, там не відбулося. Наразі цей формат виглядає як єдиний прямий канал зв'язку, який зберігають для уникнення реального зіткнення військ НАТО і Росії.

Другу таку раду збирались провести до саміту в Варшаві. Але, як сказав Александер Віннік, засідання може відбутися не перед, а одразу після саміту.

Що важливо, він також вкотре проговорив думку про те, що Мінські домовленості в альянсі розглядають як єдиний шлях повернення до миру. Для України це, якщо спростити, означає приблизно таке: воювати з Росією ми вам допоможемо, навіть матеріально, але робіть то самі.

Це підтверджується, зокрема, й тим, що зробити Україну членом НАТО не планується, принаймні, в найближчому майбутньому.

"Надходять сигнали, що Бухарестська декларація про те, що Україна і Грузія будуть членами НАТО, жодним чином не буде відображена у Варшавській декларації. Ніхто не вимагає негайно членства, але підтвердити декларації, які були раніше, було би правильним сигналом", - розповіла Альона Гетьманчук.

За її словами, Україна має вийти на такий рівень співпраці, щоб бути членом альянсу де-факто, лишаючись де-юре за його межами.

Разом із тим, Росії на поблажки від НАТО чекати не варто. Яструби вже відчули смак боротьби й відступатися не мають наміру, всіляко це демонструючи Кремлю