УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Путін починає вести більш складну гру - дипломат Яременко

Путін починає вести більш складну гру - дипломат Яременко

Несподівані візити до Києва та Москви лідерів Німеччини і Франції Ангели Меркель і Франсуа Олланда українці розглядають як шанс вплинути на Володимира Путіна й припинити військове протистояння на Донбасі.

Як саме діятимуть Меркель і Олланд, у бліц-інтерв’ ю "Обозревателю" розповів український дипломат і суспільний діяч Богдан Яременко.

- Пане Богдане, з вашої точки зору, яке значення для України має візит лідерів двох провідних європейських держав?

- Перш за все, потрібно дивитися на обставини, в яких відбулися перемовини. Ясно, що обставини цього візиту несподівані і неочікувані, приводом до нього послужило звернення Володимира Путіна до лідерів Німеччини і Франції з пропозицією про політичне врегулювання ситуації.

- Тобто Путін сам звернувся до Олланда і Меркель з пропозицією про врегулювання українського питання? Ви саме це мали на увазі?

- Так. Він надіслав листи до Олланда і Меркель з певними пропозиціями.

І це вже само по собі достатньо цікаве явище, оскільки говорить про те, що, продовжуючи військову експансію в Україні, Путін таки має причини замислитися про пошуки шляхів виходу із політичної ситуації, яка склалася. Дуже важливо, що, отримавши пропозиції від Путіна, і з огляду на те, що ці пропозиції надійшли до них в обхід офіційного Києва і фактично були спробою Путіна домовитися за спиною в України, Меркель і Олланд не погодилися на такий формат спілкування. Наші основні партнери примусили Путіна надіслати всі ті самі пропозиції Петру Порошенку. Цей факт дуже красномовний і свідчить про те, наші друзі і фактично союзники у Європейському союзі дуже серйозно ставляться до України і до українського питання. Ще одним показником цього є те, що лідери двох найбільших держав Євросоюзу відклали усі свої поточні справи аби займатися питання вирішення українсько-російської кризи. З цієї точки зору, все, що відбулося - це дуже добре.

- Які саме пропозиції Путін надіслав Олланду і Меркель?

- Він пропонував фактично створення на території України чогось на кшталт Придністров’я або Абхазії, це пропозиції стосовно того, як залишити окупований Донбас юридично у складі України, але зберегти з боку Росії контроль над регіоном.

- Звідки стало відомо, що в листі йшлося про саме це?

- Із публікації в "The New York Times" та з інших витоків, які з’явилися у пресі.

Ці пропозиції не були негайно прийняті до розгляду, натомість відбулися тристоронні українсько-німецько-французькі консультації, а пізніше до них долучилися Сполучені Штати Америки. Ціль їх була – виробити контрпропозиції, тобто урахування українських інтересів є основою переговорних зусиль з боку Франції і Німеччини та США. Це дуже позитивно.

Читайте: Дипломат рассказал об ультиматуме, который могут предъявить Путину Меркель и Олланд

- Ви вважаєте, Путін дослухається до європейських лідерів?

- Інша справа, що Путін, який наразі продовжує військовий наступ на Донбасі, очевидно, не погодиться на будь-які інші миротворчі ініціативи, крім своїх. Це, на превеликий жаль, дає привід песимістично дивитися на найближчі перспективи подальших контактів з Путіним. Але, так чи інакше, можна зробити такий загальний висновок: Путін розуміє, що він втрачає можливість і час та починає вести більш складну гру, вже не лише військовими засобами, а й вдається до комбінації військово-дипломатичних засобів.

І тут нам важливо бути принциповими в юридичних питаннях і незламними у військових. Швидше за все, найближчим часом ще триватимуть спроби з боку Росії чинити на Україну військовий тиск, але водночас Росія розуміє, що її можливості не безмежні.

- На вашу думку, які аргументи Олланд і Меркель пред’являть Путіну аби вплинути на його рішення щодо деескалації конфлікту в Україні?

- Очевидно саме ці аргументи й обговорювалися вчора між лідерами Франції, Німеччини і України до пізньої ночі. Звичайно, вони не оприлюднюються.

Швидше за все, ніяких додаткових інструментів, окрім діючих санкцій, у наших союзників немає. Суть події не в тому, що вони застосують додаткові важелі впливу на Росію, а в тому, що саме бажання Путіна розпочати якісь мирні консультації буде використане як можливість тиску на нього.