Саакашвілі: піти, щоб залишитись

Найбільш важке випробування для кожного політичного лідера – це змиритись з кінцем свого правління. Піти з честю вдавалось небагатьом, а на пострадянському просторі – практично нікому. Демократ Михаіл Саакашвілі, який вивів свою країну у лідери серед колишніх республік СРСР, теж захворів на "зіркову" хворобу всіх постреволюційних лідерів - месіанство. І чим ближче до кінця його другого президентського терміну, тим більш авторитарним стає його правління.

Усі позитвні зміни в Грузії Сакашвілі вважає особистою заслугою. На одному з останніх виступів Міхо заявив, що не допустить, щоб "політики з минулого" зруйнували його досягнення. Саакашвілі перетворився на такого собі "хрещеного батька", який дбає про своїх людей, але натомість вимагає абсолютної відданості. Будучи переконаним, що лише він і його політична сила оберігають інтереси Грузії, він, як і всі інші пострадянські лідери, не сприймає ідеї політичної ротації.

З опозицією Саакашвілі ніколи особливо не церемонився, однак останні півроку методи влади стають дедалі брутальнішими. Справа в тому, що у партії Саакашвілі "Єдиний національний рух" вперше за багато років з’явився реальний конкурент – опозиційна коаліція "Грузинська мрія" російсько-грузинського мільярдера Бідзіни Іванішвілі. Парламентські вибори 1 жовтня – це не репетиція перед президентськими, адже, як колись Україна, Грузія наважилась на конституційну реформу. Після президентських виборів 2013 року більшість повноважень президента перейде до прем’єра.

Частина оглядачів поспішила заявити, що справжньою ціллю реформи є продовження правління Саакашвілі вже у кріслі прем’єра. Хоча сам Саакашвілі публічно не заперечує таку можливість, навряд чи він наважиться на цей крок. Для політика, який довго працював над своїм демократичним іміджем, повторення "політичного фокусу" Путіна може коштувати занадто дорого. Призначення 30 червня міністра внутрішніх справ Вано Мірабішвілі на пост прем’єра може бути сигналом, що Саакашвілі думає над іншими комбінаціями. Вперше після смерті Зураба Жванії у 2005 році крісло прем’єра зайняв впливовий політик, який має значну підтримку серед населення.

Унікальною ситуацію в Грузії робить той факт, що абсолютна більшість грузинів позитивно оцінює правління Саакашвілі. Люди вдячні йому за успішні реформи, однак зловживання владою, недотримання прав людини та обмеження діяльності опозиційних партій відштовхує частину виборців. "Приватизація" силових структур однією політичної силою забезпечила їй практично тотальний контроль над країною. Ситуація зі свободою слова теж погіршується. У свіжому рейтингу "Репортерів без кордонів" Грузія опинилася аж на 104-му місці.

Після того, як про свій намір піти у політику оголосив один з найбагатших людей Грузії Бідзіна Іванішвілі, у невдоволених зявилась альтернатива. На відміну від малопопулярних опозиціонерів (типу Ніно Бурджанадзе), Іванішвілі має досить позитивний імідж у Грузії. Підтвердженням того, що його партія має реальні шанси похитнути монополію Саакашвілі, є повномасштабна війна, яку грузинська влада з першого дня утворення "Грузинської мрії" веде проти мільярдера.

Вважаючи головною зброєю Іванішвілі його статки, грузинське керівництво на законодавчому рівні звело до мінімуму можливості приватних осіб фінансувати виборчу кампанію. Крім того, ряд компаній були оштрафовані за безплатні послуги та подарунки опозиційним партіям. А саму опозицію притягнули до суду за підкуп виборців: вони наважилися роздавати грузинам безплатні супутникові антени. Іванішвілі позбавили грузинського громадянства, яке йому Саакашвілі сам подарував після повернення на батьківщину.

Яскравою демонстрацією тієї істерії, що панує зараз у Грузії, став нещодавній скандал навколо Валерія Меладзе. Приводом стало фото співака з його другом, відомим футболістом Кахою Каладзе, на якому вони обоє позують у футболках з символікою "Грузинської мрії". Каладзе є одним із лідерів опозиційного руху і за свою політичну діяльність вже поплатився своїми статками. Всі особисті рахунки колишнього капітана збірної Грузії були заморожені 25 липня.

Однак проблема в тому, що, крім зв’язків з Кремлем, влада не може нічого пред’явити Іванішвілі. Опоненти вказують на значні статки олігарха в Росії, зокрема він володіє акціями "Лукойла" і "Газпрома", а туди будь-кого не пускають. Іванішвілі цього не приховує і заявляє, що у разі обрання його партія доб’ється нормалізації відносин з Росією. Це його козир, адже Саакашвілі, якого терпіти не можуть у Москві, таких обіцянок давати не може. Водночас примітно, що і Саакашвілі, і його соратники утримуються від випадів особисто проти мільярдера, замість того критикують його партнерів. В одному з останніх інтерв’ю новопризначений прем’єр Мерабішвілі зізнався, що раніше тісно співпрацював з Іванішвілі і допомагав йому у благодійній діяльності.

Згідно з останніми опитуваннями Міжнародного республіканського інституту, партія Саакашвілі "ЄНР" зберігає суттєву перевагу над своїми опонентами. Як повідомляє агентство Bloomberg, 43% виборців готові підтримати провладну партію. "Грузинська мрія" має підтримку лише 24% населення. Однак, за підрахунками експертів Національного демократичного інституту, з лютого рейтинг партії Іванішвілі зріс на 8%, в той час як "ЄНР" втратив 11%. Зріс і особистий рейтинг Іванішвілі до 46%. А ось популярність Саакашвілі дещо знизилась, хоча і досі залишається на досить високому рівні – 58%.

Виборча кампанія у Грузії лише почалась. І судячи з перших днів, боротьба буде як ніколи запеклою. У суботу, 4 серпня, у маленькому гірському селищі в Аджарії виник конфлікт між активістами "ЄНР" та опозиції. Прихильники Саакашвілі заблокували дорогу і завадили зустрічі Іванішвілі з населенням. Не бажаючи вступати у протистояння, бізнесмен залишив селище. Іванішвілі послідовно уникає відкритої конфронтації і намагається боротись з режимом виключно у правовому полі. Досі ця тактика була успішною, але чи принесе вона перемогу? По суті, головне питання майбутніх виборів: чи готові грузини жити без Саакашвілі? Чи готові вони ризикнути і змінити політичне керівництво?

Голосування призначене на 1 жовтня. За церковним календарем грузинської православної церкви – це день святого Бідзіни. Чи допоможе грузинському мільярдеру його небесний покровитель, покаже час.