Україна – ООН: взаємовигідне партнерство

23-25 вересня 2013 року Віктор Янукович в рамках офіційного візиту до США відвідав засідання 68-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН. Світову громадськість цікавить, в якому напрямку розвиватиметься міжнародна організація, та яке місце в ній України.

У вересні 2000 року в ході зустрічі глав держав та урядів у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку була прийнята Декларація тисячоліття ООН. У ній визначено вісім конкретних цілей розвитку, спрямованих на ліквідацію бідності та голоду, поліпшення здоров'я, скорочення материнської та дитячої смертності, досягнення рівності між чоловіками та жінками, забезпечення початкової освіти для всіх, захист навколишнього середовища і забезпечення доступу до чистої питної води та санітарних послуг, а також розвиток партнерства.

"Ми розпочали системні, структурні реформ, які спрямовані на створення потужної і сучасної технологічної економіки, забезпечення високих стандартів життя населення та захисту найбільш вразливих його верств", - сказав Віктор Янукович.

Він підкреслив, що Україна в цілому успішно виконує завдання у рамках досягнення Цілей розвитку тисячоліття.

Вдалося втілити в життя основну мету, яку ставила перед собою Україна, - підвищення рівня мінімальних соціальних стандартів, помітного скорочення частки населення, що живе за межею бідності. Президент підкреслив, що світова економічна криза, яка торкнулася всіх сфер економіки, негативно вплинула на добробут мільйонів громадян країни.

Невід’ємною сферою діяльності ООН є миротворча місія. Україна прагне планового розширення її участі у даному напрямку. Президент запропонував скликати в рамках цієї сесії ГА міжнародну конференцію з ядерного роззброєння. Він нагадав, що в 2014 році виповнюється 20 років з моменту приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Україна позбулася на той час третього у світі за потужністю арсеналу ядерної зброї, зробила безпрецедентний внесок у глобальне ядерне роззброєння. Тоді ж між Україною, Російською Федерацією, Великою Британією та США був укладений Будапештський меморандум про гарантії безпеки, який пізніше затвердили Франція і Китай.

Україна прагне взяти активну участь в умиротворенні близькосхідних держав. На сесії плануються переговори між Іраном і шістьма іншими державами. Основне завдання заборонити Тегерану виробляти ядерну зброю. Хассан Рухані заявив на самміті безпеки в Киргизстані, що мирний характер ядерної програми Ірану може бути гарантований тільки якщо враховуватимуться його інтереси, очевидно, маючи на увазі бажання Тегерана продовжувати збагачення урану.

19-22 вересня 2013 року на 10-ій Ялтинській щорічній зустрічі "Україна і світ в епоху змін: фактори успіху" президент запропонував участь українських фахівців та використання технологій для знищення хімічної зброї в Сирії. Запатентовані пересувні установки, які вже на практиці показали свою ефективність, можуть бути задіяні для якнайшвидшого знищення хімічної зброї в Сирії.

Рада Безпеки - постійно діючий орган ООН, що має зберігати мир у сучасному світі. Складається із п'яти постійних членів: Великобританії, Китаю, Росії, США та Франції, і десяти членів, які обираються ГА. Український президент закликав підтримати кандидатуру його країни до складу непостійних членів РБ на період 2016-2017 років, і говорив про ідею реформування цього органу. Він привернув увагу міжнародного співтовариства до активної ролі України у миротворчій діяльності ООН, зазначивши, що українські військовослужбовці взяли участь у більш, ніж 20 операціях ООН для збереження миру і безпеки.

Держави-члени ООН розуміють необхідність покращення ефективності РБ для якісної роботи. Сучасний стан справ в РБ Барак Обама назвав "паралізованим". Під час засідання ГА у доповіді "Забезпечення безпеки держав та суспільства: посилення комплексної підтримки для реформування сектора безпеки ООН" підняли ряд важливих питань для обговорення. РБ і ГА варто приділяти пріоритетну увагу залученню національних кіл при обговоренні та прийнятті резолюцій, які стосуються реформування сектору безпеки. Особливі зусилля слід спрямовувати на розуміння конкретних національних проблем. Як бачимо, на практиці все складніше.

До прикладу, в Сирії намагаються встановити демократію, не враховуючи норм шаріату. Лідери західних держав не можуть ніяк зрозуміти, що Схід кардинально відрізняється від Заходу. При вирішенні проблем даного регіону потрібно якнайкраще розуміти національні тонкощі.

Своє бачення можливих шляхів розвитку ООН обговорила ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку) під час зустрічі, яка відбулася в рамках консультації та узгодження позицій держав-членів з питань порядку денного сесії ГА ООН. Особливу увагу при обміні думками було приділено проблемі реформ, у тому числі РБ, а також майбутнім виборам до органів ООН.

Важливим напрямком діяльності ООН є робота Ради з прав людини (РПЛ). Впливове американське видання "The Wall Street Journa" покладає надії на дотримання прав людини в Україні. Найперше потрібно звільнити Юлію Тимошенко для забезпечення верховенства закону. Українцям важливо, хто переможе на виборах голови РПЛ на термін 2014-2016 років, бо від цього залежатимуть міждержавні відносини. Країни східноєвропейського, латиноамериканського, африканського регіонів мають позитивні враження про Україну, що покращує репутацію країни на міжнародному рівні.

До складу РПЛ входять 47 держав, кожна з яких обирається більшістю членів ГА ООН шляхом прямого таємного голосування.

Кандидати представлені в п’яти групах: Західна Європа (Франція, Велика Британія), Африка (Алжир, Чад, Марокко, Південний Судан, Туніс, Намібія, ПАР), Латинська Америка (Куба, Мексика, Уругвай), Азія (Китай, Йорданія, Мальдіви, Саудівська Аравія, Сирія, В’єтнам) та Східна Європа (Македонія, Росія).

Дискусії розгорілися навколо висловлювання Гілеля Нойєра - захисника прав євреїв в ООН. Він проти участі в виборах Сирії та Ірану. Він заявив: "Країни, що вбивали та катували свій народ, не можуть бути суддями в світі прав людини. Сирія, звичайно, менш популярна в даний час, але Іран очолює найбільший виборчий блок, рух неприєднання. Ми повинні боротися з цими кандидатурами".

Такої ж думки Філіп Болопіон з HRW (Human Rights Watch). Він вважає, що кандидатура Сирії – це злий жарт, бо вона, напевно, зазнає нищівної поразки.

Нойєр заявив також, що кандидати інших учасників під сумнівом щодо дотримання прав людини. Правозахисник не згодний з запропонованими кандидатурами Алжиру, Чаду, Куби, Китаю та Росії.

Принагідно, Росія висунула свою кандидатуру на вибори. Представник при Всесвітній організації Віталій Чуркін заявив: "Росія буде активно брати участь у роботі Ради з прав людини, вносячи істотний внесок у розвиток її діяльності на різних напрямках заохочення і захисту прав людини".

Росія вже була членом Ради протягом двох термінів - з 2006 по 2012 рік.

Зважаючи на події в регіоні та на позицію міжнародної спільноти, Сирія має мало шансів отримати одне з чотирнадцяти місць в РПЛ. Висловлювання правозахисників не викликають занепокоєння громадськості, хоча вони фактично порушують те, за що самі борються. Таке ставлення міжнародних організацій до країн Африки та Близького Сходу недопустиме. Ізраїль досить зверхньо дивиться на позиції країн, що розвиваються, але, в будь-якому випадку, не хоче посилення їх впливу на міжнародній арені.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, обраний на другий термін до 2016 року, пропонує спрямувати максимальну увагу на екологічні проблеми. Гасло десятиліття 2005-2015 років - "Вода для життя". Корейський дипломат закликає до збереження природних ресурсів шляхом створення спеціальних комісій. Так у 2010 році Таджикистан запропонував створити Міжнародний фонд порятунку льодовиків, пропозиція розроблена в рамках глобальної угоди щодо зміни клімату. Адже основним джерелом живлення річок Центральної Азії є льодовики.

Віктор Янукович вважає пріоритетним приділяти особливу увагу питанням енергетичної та екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів

Адміністратор Програми розвитку ООН (ПРООН) Хелен Кларк представила в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку доповідь, в рамках програми "Мільйон голосів: світ, якого ми хочемо". У ній відображені думки людей з різних регіонів щодо ідеї розвитку світу після 2015 року. Учасники проекту прагнуть процвітання, забезпечення сталого розвитку, рівності і гідності для всіх. Основна мета кампанії "Світ, якого ми хочемо" спрямована на те, щоб громадяни поділилися своїм баченням розвитку світу. Глава ООН повідомив, що в ній взяли участь мільйон осіб. Половина з них – особи, яким ще не виповнилось 30 років.

Пан Гі Мун повідомив, що думки мільйона жителів планети вже знайшли відображення в його доповіді "Гідне життя для всіх", яка представлена в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку для глав держав і урядів з нагоди відкриття 68-ї сесії ГА. Він підкреслив, що "нова ера вимагає нового бачення", в майбутньому ООН повинна враховувати думки і сподівання всіх громадян світу, особливо, найбільш вразливих категорій населення: бідняків, інвалідів, безробітних та інших осіб, позбавлених багатьох сучасних благ.