УкрРус

Березняки vs Тельбін-ІВА. Casus belli - Іду на Ви

  • Березняки vs Тельбін-ІВА. Casus belli - Іду на Ви

Кожне рішення має наслідки, кожна дія – протидію.

Про що думав забудовник, ідучи до людей із завідомо неприйнятними умовами, сказати важко. Ну цілком в стилі попереднього рішення-сюрприза про встановлення тотальної бетонної огорожі парку. Пропонувати дитячий майданчик на внутрішньому дворику, який вже є в розпорядженні жителів, пропонувати шматок землі на місці ресторану "День і ніч", невідомо на яких умовах, пропонувати ремонти під’їздів під чесне слово, власне чи депутатське – не цього чекала ініціативна група, що збиралася в середу 25 липня в сквері. При тому, що жителі вже неодноразово озвучували: "нам потрібен сквер".

І гадаю саме з цього забудовнику і потрібно було виходити, виходячи до людей із якимось креативом – віддавати пів-сквера людям, зменшивши свій ТРЦ та змістивши в бік перекупленого сусіднього ресторану. І якщо дійсно депутат Чумак мав підстави озвучувати такі фантастичні варіанти, як "парк на даху супермаркету", то зміни конфігурації ТРЦ та земельних ділянок є більш ніж реальними.

Також важко зрозуміти, навіщо виганяти представника депутата, який намагався примирити сторони. Всі ми знаємо, що трапляється, якщо "вбити посланця". Свого часу так вбили посланців хана Батия, що сталося надалі із землями Руськими – всім нам відомо. Відповідно цілком зрозуміло, чому того ж дня колишній власник Тельбін-ІВИ (депутат Іщенко, а на папері – його сестра), вирішив завершити переговори про переуступку корпоративних прав новому власнику проекту супермаркету. Чудово, тепер маємо забудовника без партійного прапору, без зобов’язань, без додаткових політичних важелів на нього.

А далі – стандартний набір "люб’язностей" від опонентів протестувальників, ким би вони не були:

- Напад на Андрія Наконечного;

- бравада із "наїздом" автомобілем на Ольгу - одну із лідерок активістів біля під’їзду її будинку;

- телефонні погрози її рідним та спроби проникнути до житла (спроби зламу замка вхідних дверей, які припинились лише після того, як зламникам дали знати, що в квартирі таки хтось є);

- нічні дзвінки одному із координоторів наметового містечка Дмитру;

- постійні ігри в дрібні провокації щодо осіб, які чергують в наметовому містечку.

Черговий симптом серйозності намірів забудовника – знову через труби. Схоже Київенерго відключило магістральну теплотрасу, що йде вздовж вул. Серафимовича, виставивши відповідні заглушки. Що це? Якщо це не роботи, пов’язані із плановою профілактикою (про що стверджували комунальники на місці), то підготовка до майбутніх будівельних робіт на місці скверу, а можливо і на місці іншої симетричної ринку Березняки ділянці, де планується до зведення автосалон.

А в обставинах поліцейської держави плювати проти вітру є хоробрим, проте не обов’язково далекозорим рішенням. Рішення про виділення земельної ділянки за псевдо-адресою Серафимовича, 6а могла б відмінити:

- Київрада, якої зараз нема, а отже, якщо сподіватись саме на Київраду, то протестувальникам треба протриматись ще довгенько, можливо навіть більше шести місяців, якщо опозиція таки блокуватиме проведення виборів взимку, а "регіонали" не погодяться на дату опозиції 27 жовтня;

- прокуратура, якщо визнає документи, на підставі яких були видані дозволи на будівництво – такими, що не задовольняють норми (а поки прокуратура лише визнала законним отримання дозволу на початок будівництва);

- суд (однак знаючи наші суди, скоріше відбудеться легітимізація забудови)

- пряме рішення територіальної громади (тривалий і важкий у втіленні варіант), яке дозволить забрати в забудовника як парк, так і все "покращення" в якості подарунку місцевій громаді.

Тактична перевага протестувальників зараз – утримування "поля бою". Перша акція із 300 людей, зібраних на банальне обговорення проблематики, що обернулось окупацією огороженого скверу, досі дає привід забудовникам задуматись над доцільністю силового варіанту. Також на боці жителів - інформаційна перевага, не в останню чергу через опонування УДАРу, яка зникне у випадку повної відстороненності останнього після відходу Іщенка від проекту.

Відповідно стратегічно м’яч на подачі у забудовника – документи поки "в порядку" (принаймні на сьогодні), мобілізація "тітушок", які вже фігурували на цьому об’єкті, є цілком ймовірним варіантом, та й беркутівці після останніх боїв на Майдані довели свою відданість замовленням репресивного апарату (принаймні команда полковника Кусюка).

Ну і останнє – станом на ранок суботи 27 липня забудовник почав звозити на територію скверу різне приладдя – матраци, намети та палиці і залізні кутники невідомого призначення (сподіваюсь в якості кілків для наметів, а не палиць для розгону пікетувальників). Висновки робіть самі.

Тож ставки зроблені, чекаємо на роздачу.

Сашко Бойкул, цинік-оптиміст, Демократичний Альянс.

Наши блоги