Блог | Де лежать мільярди для України
Суми коштів, які українські мігранти щорічно переказують додому, перевищує усі інвестиції іноземних компаній та допомогу міжнародних донорів разом взятих. До таких висновків прийшли дослідники у рамках проекту за підтримки Міжнародної організації з міграції.
Мені здається, заробітчанам варто створити свою неурядову організацію. Дане утворення має диктувати умови уряду і парламенту, за які закони і які рішення в Україні голосувати. Ми звикли слухати тільки МВФ, який позичає кошти на певних, часто жорстких умовах, і зовсім зневажаємо думку людей, які дають кошти без жодних вимог і готові були б їх вкладати у реальний сектор економіки, якщо б політики створили належні умови для таких інвесторів мігрантів з України.
Український народ повинен мати більше важелів впливу на рішення уряду та парламенту, зокрема у питаннях оподаткування і формування бюджету, бо саме прості люди, як показує практика можуть бути головним та незалежним джерелом інвестицій в Україну, за які наша держава не повинна буде влазити у кабальні умови
У світовій практиці є достатньо прикладів, коли саме мігранти і діаспора допомагали своїй батьківщині. Свого часу євреї допомагали становленню Ізраїлю, в тому числі за допомогою своїх коштів. Вихідці з Ірландії допомагали на початку минулого століття своїй країні. У всіх випадках держава походження мігрантів повинна створювати максимально сприятливі умови для таких інвестицій. Бо ці кошти не обтяжені борговими зобов’язаннями. Натомість в Україні досі були лише спроби оподаткувати цю інвестицію.
Переконаний, що це не єдине джерело додаткових коштів, які Україна може вкладати у розвиток без зовнішніх запозичень. За приблизними підрахунками через скасування спецрежиму ПДВ та єдиного сільськогосподарського податку для аграріїв галузь недоотримає близько 20 млрд гривень. Це ті кошти, які могли бути інвестовані у виробництво, створення робочих місць. Тут питання в принципі, яким керується уряд і парламент. Можна створити умови, коли українці з усього світу вкладатимуть кошти, а можна постійно пробувати "витиснути" ці кошти через податкові механізми. При цьому значна частина отриманих таким чином грошей піде на оплату міжнародних боргових зобов’язань, а не розвиток країни.
