Блог | Як нам облаштувати Крим?
Російські засоби масової інформації в абсолютній своїй більшості оминули понеділкову заяву Ангели Меркель про те, що Німеччина та її союзники не заспокояться доти, поки анексований Крим не буде повернений Україні, хоча й звернули увагу, скажімо, на те, як Петро Порошенко під час фотографування намагався стати під прапор Євросоюзу, а канцлер ФРН повернула його до прапору України.
Цілком очевидно, що за нинішньої російської влади — з Путіним чи навіть без нього — повернути Крим Україні не вдасться, особливо зараз, коли Росія зробила з півострова фортецю, нашпиговану ядерною зброєю.
Боюся, що українсько-європейсько-американські потуги навколо Криму викликані наразі річницею його окупації Росією. Тому сильні світу цього й роблять відповідні заяви, хоча реального механізму повернення Криму до України нема.
Читайте: Додушить крымских татар
У цьому контексті було би доцільним говорити не про повернення Криму як території, а насамперед як повернення Криму українського, кримськотатарського і патріотичного російського, а також Криму інших національностей, лояльних до України. Керівники України, як і інших держав, часто-густо мислять територіальними категоріями, забуваючи про трагедії окремих людей, змушених жити під російською окупацією в Криму.
Щодня в Криму відбуваються гоніння на українців і кримських татар. Чи чуємо ми — також щодня — адекватні виступи президента, прем’єр-міністра, міністерства закордонних справ, політичних сил, народних депутатів України щодо цього? Здебільшого свій голос протесту подають громадські активісти, але ж мова повинна йти про захист українців Криму на державному рівні.
Читайте: США исключили снятие санкций с России до возврата Крыма Украине
Можна, як свого часу Гелетей, бадьоро відрапортувати про військовий парад Збройних Сил України в Криму, хоча за такими голослівними заявами нічого не стоїть, а можна проводити щоденну чорнову роботу, скеровану на реальне повернення Криму до складу України. Звичайно, на тлі війни в Донбасі це звучить фантастично, але ж треба дивитись у майбутнє, готувати не лише план повернення Криму, а й облаштування його.
Скажімо, вже зараз повинні бути напрацьовані питання щодо тих мешканців Криму, які за жодних умов не визнаватимуть повернення Криму до складу України. Очевидно, має бути відпрацьований механізм їхнього переселення до Росії чи інших територій з неможливістю відновлення українського громадянства. Інша тактика має бути щодо тих, хто захоче залишитись в Криму, хоча й не визнаватиме його повернення до України. Тут радше мова йтиме про пропагандистські механізми.
І таких питань безліч. Проте боюсь, що в нинішній ситуації владні мужі не звертають належної уваги на подібні "дрібниці", які повилазять у результаті реального повернення Криму до України. Звісно, влада стане перебудовуватися, що називається, на марші, але ж чимало нюансів уже можна врахувати зараз, щоби потім не ламати собі голову, а що ж ми маємо робити в тому чи іншому конкретному випадку.
За великим рахунком, план повернення Криму повинен бути детально прописаний. Мають бути враховані всі ризики, передбачені варіанти дій влади в тому чи іншому випадку. Більше того, я вважаю, що така державна програма повернення Криму до складу України повинна бути оприлюднена. Ми повинні щодня не лише говорити, а й щось конкретно робити, аби Крим знову став українським, а українці відчували себе комфортно в ньому поруч з людьми інших національностей.
