УкрРус

Держбюджет і ритуальні танці

Якщо ви чекаєте, що після вчорашнього ухвалення бюджету нам всім одразу стане краще – змушений вас розчарувати.

Краще буде не від бюджету. Краще буде від загальних змін в країні. А в основі цих змін – макроекономічна стабільність, якої можна досягти, якщо бюджет - прагматичний. А він на якомусь етапі буде ще й обмежувальний характер носити. Але це допоможе створити умови, за яких в країну нарешті почнуть приходити гроші. За рахунок макроекономічної стабільності, нижчих відсоткових ставок і дешевших кредитів в Україні. Бо поки, при надмірних коштах в банківській системі є надмірні кошти, але банки, не розуміючи ситуації і можливих варіантів її подальшого розвитку, спостерігаючи безпорядки в судах, коли кредитор не може захистити свою власність, відмовлялися кредитувати.

Якщо ми збережемо макроекономічну стабільність, якщо завершиться процес очищення і, головне, оздоровлення банківської системи, то можливе відновлення кредитування десь в другій половині року. Адже нові підприємства не відкриваються, рахунки нові не реєструються в комерційних банках. Сам по собі бюджет економічного росту не дасть і особливо внутрішній попит не стимулюватиме. А нова вироблена, продана і оплачена продукція - дасть.

Тому суть і значення цього бюджету – щоб він не порушив стабільності, щоб ми жили при низькій інфляції і відносно стабільному, гнучкому валютному курсі - і тоді почне відроджуватись економічна активність. От тоді стане краще жити і стане більше наповнюватись бюджет. І вже можна буде сформувати якісь інвестиційні програми. Вже будуть приходити сюди приватні інвестиції.

Надіятись, що при бюджеті, де понад 90% - соціальні виплати і такі програми, буде покращення життя – занадто оптимістично. Аби він не дав погіршення. На середину наступного року інфляція буде десь на рівні 10% - при значно вищій на початку року. І середня по року інфляція складе 12-14%. І це – зовсім інше, ніж те, що ми бачили в цьому році, коли в першому кварталі 2015-го інфляція сягнула 60%.

Ми бачимо, як зараз ціни зростають, як це впливає на купівельну спроможність громадян. Висока інфляція, яка була в цьому році, і девальвація призвели до того, що реальні доходи населення впали офіційно майже на 25%. І на скільки ж впав і обсяг роздрібної торгівлі – люди менше купують, бо мають менші доходи. Але підніме доходи не бюджет, а стабільність. Адже і впали вони не за рахунок скорочення витрат бюджету, а за рахунок інфляції і девальвації, за рахунок порушення макроекономічних балансів.

І звичайно, збалансований бюджет дасть ще й інші можливості. Так, в цьому році ми не доотримали 6 млрд. кредитів, які мали йти на поповнення золотовалютних резервів і частково – на покриття дефіциту бюджету. Ми не мали власних ресурсів на закупівлю газу, щоб закачати його в підземні сховища, тож нам дали кредити міжнародні організації. Але якщо вони будуть бачити, що прийнято непрагматичний бюджет, що в державі порушено стабільність – то ніхто цих кредитів давати не буде. А на ринок ми не можемо вийти, бо рівень довіри до держави, до перспектив економіки - низький. Тому цінність і вартість прийнятого бюджету - в тому, що він дає шанс на відновлення економічного зростання в умовах прогнозованої передбачуваної економіки, але ми повинні вимагати при такому бюджеті і змін підприємницького клімату і системи правосуддя. Аби власник, інвестор, кредитор міг захистити свої права. Зараз тут маємо цілковите беззаконня.

З бюджетом ми можемо пов’язувати й інші процеси. Його прийняли – і ми знаємо, що Верховна Рада працюватиме, що не буде дострокових виборів. Уявіть: золотовалютні резерви – на низькому рівні. І якщо буде розпущена коаліція - чи це завершиться тільки переформатуванням чи варто чекати нових виборів? Саме це турбувало інвесторів, це зупиняло ряд процесів – і інвестиційних, і торгівельних.

Ми програму з кредиторами зупинили десь з осені. Але те, що ми отримали на початку року, дозволило утримувати курс відносно стабільним протягом 8 місяців.

Зараз ми ще не знаємо, чи цей бюджет відповідає тому, під чим стоять підписи президента, прем’єр-міністра, голови Нацбанку і міністра фінансів – під програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом. Чи він відповідає тим зобов`язаннням, які Україна взяла на себе як держава. Якщо не відповідає і плюс ще нам треба було би йти на нові вибори – в найкращому варіанті ми могли би отримати якісь кошти місяців через 6-8. А це означає, що девальваційні процеси поглиблювалися б. Так що основне значення цього бюджету – запобігання поглибленню фінансової кризи, кризи на грошово-кредитному ринку, запобігання подальшому зниженню доходів бюджету. А відновлення економіки дасть і ріст доходів.

Тож якщо цей бюджет не перекреслить співпрацю з МВФ – це не найгірше, що могли прийняти в існуючій ситуації. Бо там є якісь доповнення до спецрежиму, до оподаткування агропромислових підприємств, до ПДВ… Якщо він збалансований в доходах і видатках і дефіцит там -менше 4%. Щоб у цьому переконатися, треба зачекати, поки випишуть стенограму, поки закон підпише Гройсман і поки його передадуть для аналізу в Мінфін і в МВФ. Добре, щоб після цього нам не довелося в січні, після Коляди, його переголосовувати…

А взагалі, те, що робиться поспіхом – не завжди ефективно. Я не розумію, чому уряд не забезпечив прийняття бюджету до місцевих виборів? Адже вони не йшли на ті вибори…

Надто багато ритуальних танців…

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги