УкрРус

Чому ж "русскомірці" ремствують?

Парад – совок. Заборона і демонтаж комуністичної символіки – совок. Заборона пропагандивних російських фільмів та артистів-рашистів – совок. Квоти для української пісні на радіо – совок. Заклики до українізації – совок. Судячи з такого бідкання деяких українських буцімто лібералів і захисників демократії, Україна – страна побєдівшєго совка.

Але чому ж тоді прибічники совка цьому не радіють, не ходять на паради, не прославляють хунту, не святкують річниці української держави, а побиваються за совком? Якщо паради, заборони та "насільствєнная" українізація роблять нас дуже схожими на Росію, як заявляють деякі захисники демократії, то чому ж "русскомірці" ремствують? Чому лемент вати й лемент прогрєсівной опщєствєнності звучать спільним хором невдоволення? Чому їх дратують одні й ті самі подразники, пов'язані з утвердженням української держави?

Здається, ті, хто стверджував, що нинішнє протистояння відбувається не між українським і російським, а між радянським і нерадянським, поспішили з висновками. Адже радянське – це і є російське. Прибічникам совка потрібен саме російський совок. Буцімто ліберали, борючись з примарою українського совка, насправді свідомо чи несвідомо захищають реальний совок – колоніяльний, російський. А незалежна Україна може бути тільки українською. З Днем Незалежности, друзі!

 

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги