Блог | Уроки від Держстату: як правильно "шліфувати" цифри
Держстат інформує, що з грудня 2014 по грудень 2015 року в Україні зменшилася кількість безробітних більш ніж на 20 тис. осіб, і на сьогодні працевлаштування потребують 490 тис. осіб. Втім, якщо проаналізувати статистику за ключовими галузями економіки, показники попиту на працю, динаміку доходів населення та заборгованості по заробітній платі, стане очевидним, що вищевказані дані Держстату є більш ніж умовними.
На сьогодні всі без винятку галузі української економіки на противагу 2014 року демонструють спад – у середньому на понад 10%. Зокрема, на 15% скоротився обсяг будівельних робіт; на 5% – обсяг сільськогосподарського виробництва. На 30% скоротився торговельний обіг. А отже, про нарощення виробництва не йдеться – тоді про яке зростання потреби в робочій силі та створення додаткових робочих місць можна говорити?
Більше того, в країні знижується попит на працю, і з кожним місяцем ця динаміка лише посилюється; змінилося співвідношення кількості зареєстрованих безробітних на вакансію. Якщо в 2013-му цей показник становив у середньому 90 осіб на 10 вакантних посад, станом на грудень 2014 року – 145 осіб, грудень 2015-го – вже 189 безробітних.
Окремо треба сказати про доходи громадян. За 2014-й рік купівельна спроможність впала на 13,6%; за 2015-й – на 20%. Якщо базовим брати показник реальної зарплати в грудні 2013 року, то станом на грудень 2015 року він становив 68,9 %. Цей показник і відображає реальну купівельну спроможність: в умовах зростання цін люди за свою зарплату можуть купити на 32% менше товарів та оплатити послуг, ніж у 2013 році.
Держава забезпечила для себе можливість маніпулювання зі статистикою показників середньої, мінімальної заробітних плат, індексами реальної заробітної плати за підсумками календарного року. Для цього зокрема, був змінений порядок індексації. Якщо раніше індексація відбувалася на початку кожного кварталу, то зараз – у два етапи, останній з яких відбувся в грудні, тобто наприкінці четвертого кварталу.
Для статистики це дає можливість говорити про підвищення доходів і водночас таке підвищення ще не встигає позначитися на інфляційних процесах у поточний місяць. Так уряд наприкінці звітного періоду відшліфовує річні статистичні показники.
На проблеми у сфері зайнятості вказують і дані стосовно заборгованості по виплаті заробітної плати. Так, за останній рік вона підвищилася на 42%, або 560 млн грн, і загалом по Україні становить близько 3 млрд грн.
Тобто, з одного боку, маємо "на папері" скорочення кількості безробітних, а з другого – зростання заборгованості по заробітній платі, скорочення потреби роботодавців у найманій праці, спад виробництва, торгівлі та інших галузей на чверть. Це ті фактори, через які зростання зайнятості населення просто не може відбуватися в реальному житті.
На невтішну динаміку вказує і погіршення власних прогнозів НБУ щодо зростання реального валового внутрішнього продукту в 2016 році – тоді як у вересні Нацбанк розрахував на 2,3%, тепер – на 1,1%.
Основною причиною такого погіршення ВВП регулятор називає вплив зовнішніх факторів, зниження світових цін на метали, зниження зовнішнього попиту та додаткові торговельні обмеження з Росією, зниження цін на сировинні товари.
Тобто, у 2016-му триватиме спад промисловості, а це означатиме зростання безробіття, відсутність умов до підвищення заробітних плат, трудові міграції, падіння народжуваності, зростання смертності серед населення. Усі ці процеси взаємопов’язані.
