Блог | Новий Орлеан: ціни на оренду житла - на рівні Парижу
"Місто перших проституток і рабів", - краєм вуха почула розповідь гіда групі туристів на березі Міссісіпі. Яскраве, колоритне, шумне, бахкаюче, цокаюче копитами, наповнене персонажами, яких і уві сні після довгого святкування Нового року, не побачиш.
Це Новий Орлеан, точніше, його Французький квартал.
Зустрів нас височенний Ngozi McCormick, а потім його мама (вимовляти потрібно з великою повагою - "Ммама", місіс Лаберта Маккормік, яку всі називають "мама Лулу"), відвезла нас у цей знаменитий Французький квартал.
До речі, у Мами Лулу аж 13 дітей і всі вони колись сідали обідати за стіл у 2 зміни. А ще Мама Лулу поетеса:)
Так от, приїхали ми у Французький квартал і почалося.
Незвична суміш французько-іспанських будівель з довгими балконами; брички, запряжені кіньми, колоритні персонажі, бамкання блюзу, рок-н-ролу і джазу, палюче сонце, вологість і особливий запах Міссісіпі. Бомжуватих типів - ні счєсть, вони тут з усього світу, деякі з них - подорожують і сплять під відкритим небом, маючи при цьому дипломи серйозних університетів:)
Читайте: В Америці проблема з хлібом
Місто дороге, точніше, орендувати житло (готель, квартиру) і десь поїсти) - на рівні Парижу, дорожче, ніж у Барселоні. Проте супермаркет біля нас - мало не вдвічі дешевший, ніж в Маямі (1 досить велика папайя, як наша середня диня, коштує 1.28$, броколі - теж 1.30/фунт, апельсини - 68 центів за фунт, помідори - 1.60$, полуниця - десь з 3 з чимось $ за фунт).
Багато страв із морепродуктів.
Околиці міста - нерідко задрипані і мрачні. Велику шкоду місту колись приніс ураган Катріна, після чого численність населення скоротилася вдвічі. Але це місто добрих, веселих, жартівливих людей, незважаючи на вкрай незвичний для мого українського ока, вигляд:) На жаль, дуже багато і повних людей (обставини сприяють цьому: повно "злачних" місць, випивок, закусок і сидіння).
Плавати у самій Міссісіпі - ризиковано. Мутна, ще з часів Марка Твена, коричнева вода - улюблене місце алігаторів.
Далі буде:)
