Блог | Хай всохне рука, занесена для злочину
Алеппо - Халеба - біда...
Оцифрував би хто-небудь і виклав у мережу сирійські нариси нашого Агатангела Кримського (хоча б ті, що є в 5-томнику 1960-х рр.) - надзвичайно пізнавальне чтиво, розкішні "інсайдерські" свідчення, як Росія на минулому рубежі століть "влізала" в Сирію, як у казці лисичка на сани, - спершу лапки, далі хвостик: церкви - православні місії - імператорські школи - "покупка" місцевих еліт... (Такий усе знайомий почерк, хоч кулаки кусай!)
А місто тоді, за Кримського, ще виглядало - ось так, як на цій мініатюрі 16-го ст.
А тепер, через 100 з гаком років, схоже, вся оборона, що лишилася Халебу, - це отой маленький хлопчик, який перед смертю плачучи грозився "все розказати Богу" (с).
Остання лінія захисту.
Читайте: Трагедія в Алеппо: що ховається за цифрами
(А в нас у Донбасі й тої не було. І нема вже з кого спитати - а де поділись ті "нічийні" українські діти, яких, без згоди батьків і опікунів, вивозила в Росію "докторЛіза", - що з ними стало?..)
3-тій день настійно звучить у голові рядок Шевченкової молитви:
"ЗЛОНАЧИНАЮЩИХ СПИНИ..."
І хай всохне рука, занесена для злочину, і погасне розум, що замишляє лиходійство.
От і вся мораль.
А решта все - від лукавого.
