УкрРус

Все по-старому і в році новому

Трапилося, про що й попереджували деякі глибоко інформовані блогери. Верховна Рада вдалася до жорсткої нищівної критики уряду Яценюка, перелічила майже усі його гріхи, спрямовані на пограбування українського народу, на корупцію, але за відставку його не проголосувала. Тобто, благословила на подальше пограбування. Не зважаючи на те, що за відставку висловився і президент, із 226 необхідних за проголосували лише 194 депутати.

Яценюка та його уряд залишено проти бажання 70 відсотків українців (окремі політики навіть називають цифру в 78 відсотків), які засуджують цей кабмін і вже місяцями хочуть позбутися його. Це зроблено не випадково. Бажає залишити нинішніх кабмінівців при кріслах опозиційний блок. Йому, чим країні гірше, то краще. На негативі і висвітленні прорахунків та злочинів нинішньої влади він заробляє собі додаткові голоси на майбутніх виборах. Згодом усе забудеться, що його вожді вже були при владі з Януковичем і цинічно грабували цей народ, а яценюки – це лише епігони колишніх їх. В обвинуваченнях фігуруватиме свіжіше, новіше, "надбане" вже цим урядом. Та й не секрет, що він виявився не менш нахабним і бездарним, ніж попередній, та ще й агресивнішим щодо народу, увівши його знеціненням гривні, глобальним підвищенням цін на споживчі товари і послуги, газ і електроенергію, підвищенням і розширенням сфери штрафів в глобальну нужду рівня найбідніших країн світу. Такого "сміливого" натиску щодо свого народу не допускали навіть природно вирощений злодій Янукович, клептоман Кучма і лох Ющенко. Тож у так званої опозиції є солідний шанс стати ведучою силою в наступному парламенті і навіть надалі претендувати на президентський пост.

Фракція Народного фронту за звільнення Яценюка не дала голосів, що й очікувалося. Це його фракція. Хоч, виходячи з логіки розвитку політичного процесу, спровокованого урядом зубожіння населення, мало б бути інакше. В ній головна маса не корупціонери і не олігархи, навіть є багато таких, хто зайшов у парламент уперше, вихідці із простих українських сімей. І, відповідно, ще тримають в душі пам’ять про зло, про ненависть до влади ще з кумівських часів. Але це приклад, як швидко українці міняють свої принципи на зручне, заможне життя, на прагнення сидіти при владі. Або хоч би біля неї.

Цей висновок стосується не лише народнофронтівців. Шкурні інтереси перед загальнолюдськими перемагають у переважної більшості народних обранців, які швидко перетворюються у ворогів цього ж народу. Так, так. Саме у ворогів. Адже більш зручнішого визначення, ніж це, для осіб, які стають проти свого народу, знайти не можна. Цьому підтвердження діяльність усіх парламентів, починаючи з кучмівських, які завжди душили середній клас, дрібний і середній бізнес, душать і зараз. А потім руками розводять, чому так погано живеться. І все гірше, і все гірше. Бо тими ж парламентами, тими ж кучмами, ющенками і януковичами був даний країні невірний старт на пограбування її так званими олігархами (які різними неправдами перекрали державні фабрики, заводи і пароходи у свою власність), і на придушення народного підприємництва (яке нарощувало капітали лише власною працею). Якби наростило та було поставлене у сприятливі умови, то й виросли б у нас нові різноманітні підприємства, зросла кількість робочих місць з відповідними високими зарплатами, пішли б гроші у державну казну не з обрізаних пенсій і зарплат, не із звичайного здирства здихаючого бізнесу, а з цілком нормально розвинутого дрібного та середнього підприємництва. Як у всіх нормальних країнах. Та ні. Прибутки позабирали собі чиновники, податківці, митники, менти, прокурори та судді, ряд супутніх їм фіскально-правових служб. Тобто тих, хто ніякого інтересу не має до будь-якого економічного розвитку країни, окрім хабарів та розширення власних кишень. Олігархи з накраденим і награбованим надбанням виявилися нездатними до ефективного економічного відтворення країни. Це й закономірно. Що можна чекати від тих, хто первинно не здатний створювати, а здатнийлише споживати награбоване? І зараз, коли ресурси цієї країни скінчилися, вони цілком логічно переключилися на пограбування простого люду. Звідси й оті скажені тарифи на все, що можна і не можна здорожувати.

.Все це по великому рахунку натворили наші вищеназвані високі урядовці, посунувши країну так, що всі правоохоронні структури водночас стали і бандитсько-розбійницькими. А нині у справу тотального пограбування простого люду до них додалися ще й олігархи. Погодьтеся, творити безчинства, прикриваючись державними мандатами і державною силою, парламентськими рішеннями досить зручно. Якраз до цього після тимчасового януковичівського затишшя разом з олігархами нас ведуть яценюківські народнофронтівці. І в них, схоже, виходить.

Юлія Тимошенко напередодні заслуховування звіту кабміну повідомила світ, що за не голосування за відставку Яценюка депутатам дають по мільйону доларів. Можливо що й так. Це значить, що в нас добавиться ще доларових мільйонерів. А це вже інший погляд на світ, інший клас. І, швидше за все, ворожий основній народній масі.

Проти пропозиції скинути Яценюка проголосували одиниці. Переважно більшість членів парламенту на час голосування позначилася, як відсутня. Можна певною мірою погодитися, що хтось не витримав сидіти в залі далі 18.00. Це вже недолік (а може й заслуга!) Гройсмана, який не захотів, а чи не наполіг, щоб важливе питання розглядалося в першій половині дня. Для нього виявився важливішим безвізовий режим, який по-суті нашому народу вже нецікавий. Бо у нього навіть на ці безвізові вояжі немає грошей. Бо ті гроші заздалегідь позабирав Яценюк.

Та більш за все спрацювало бажання залишити все, як є. Бажання шкідливе для країни, але абсолютно корисне переважній більшості нинішнього депутатського корпусу. І олігархам. Вже зараз багато політиків характеризують те, що відбулося, як олігархічний переворот, як результат зговору надбагатіїв з нинішньою урядово-парламентською командою.

І тепер усім нам залишається чекати чогось. Навряд, щоб кращого. Швидше, що навпаки. І наростання людського гніву. Можливо, скорого переобрання депутатського корпусу, яке упередить цей гнів. Якщо ні – то й президентських перевиборів. І це теж буде дещо кращий варіант від розбурханого протесту.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги