УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Іван Саюк
Іван Саюк
представник громадської платформи "Люди допомагають людям"

Блог | "Я досі його чекаю, не можу повірити, що Олександра більше немає…"

'Я досі його чекаю, не можу повірити, що Олександра більше немає…'

"Досі не можу повірити, що Олександра вже немає. Просто не вірю…Все думаю, що невдовзі повернеться", - говорить дружина закарпатця Олександра Тербана, який загинув в районі Дебальцева. З того часу минуло вже більше півтора років. Але біль і сум від втрати досі не вщухає. Жінка пригадує, що її чоловік, від’їжджаючи у зону АТО після тижневої відпустки, казав, що обов’язково повернеться, а через тиждень на родину чекала трагічна звістка…

"Найкращий повар, майстер своєї справи, була навіть черга аби запросити його обслуговувати весілля, а кафе і ресторани хотіли, аби Саша працював саме у них", - згадує Наталія Тербан. Олександр працював шеф-кухаром, мав професійну освіту. Їх знайомство з Наталією відбулось під час його служби у війську. "Я, як вперше його побачила, то одразу промайнула думка – він той, мій єдиний. І дійсно, ввечері Саша підійшов до мене клубі і попросив провести додому, так і зав’язалась наша дружба, яка переросла в кохання і сім’ю", - пригадує Наталія. А через два роки молоді відсвяткували весілля

Сусіди казали про їхню родину просто – жили як у казці. Творцем цієї казки був Олександр. Наталія Тербан говорить, що чоловік завжди приділяв весь вільний час сім’ї. Поїздки на відпочинок, прогулянки, різноманітні сюрпризи. "Але найбільше Олександр любив куховарити. Часто нас частував своїми стравами. Найбільше готував салатів, а такого шашлику, як виходив у нього – годі й шукати, всі, хто хоч раз скуштував його страви – ходили потім тільки до нього", - розповідає жінка.

Олександр дуже хотів сина, але першою народилась донечка – Крістіна. "Ви знаєте, він ані трошечки не засмутився, навпаки – одразу почав мені допомагати з дитиною, вчив її перших літер, бавився, разом ходили гуляти. А через чотири роки, у нас народився Вадим і мрія коханого здійснилась. Він навіть сказав, що у нього: донька і син, а значить – він найщасливіший батько на світі", - розповідає дружина загиблого.

Олександр планував, що здійснить ще одну мрію дружини та дітей – відвезе їх на море, а потім – поведе Вадима до школи, у перший клас. Але цим мріям так і не вдалося здійснитись…Олександру прийшла повістка, і він не роздумуючи прийняв рішення захищати Батьківщину. Олександр Тербан проходив службу у 128-й окремій гірсько-піхотній бригаді, як і у мирному житті, продовжував робити те, що найкраще виходило – куховарив на польовій кухні. Його дружина розповідає, що Олександр не розповідав, що знаходиться у зоні бойових дій. Коли телефонував, то казав, що у нього все добре. "А одного разу включаю телевізор, а там – Сашко мій і репортаж із Дебальцева. Тоді я і дізналась де він перебуває", - говорить Наталія Тербан. Олександр все розповів тільки тоді, як приїхав у короткострокову відпустку, а нічого раніше не казав, бо хотів, щоб кохана та діти не хвилювались. "Він коли приїхав у відпустку, то знайомі пропонували поїхати у Польщу на роботу, аби не вертатись на війну, однак Олександр не схотів того робити, бо не міг зрадити Батьківщину та своїх бойових побратимів", - розповідає дружина загиблого. І Олександр повернувся на війну.

Тоді у районі Дебальцева йшли постійні обстріли, один з них і забрав життя Олександра. Кажуть, що ворожий снаряд влучив прямо в кухню, де на той час перебував чоловік. Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Олександр Тербан нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Зараз родина Олександра Тербана: дружина Наталія та двоє дітей: 8-річний Вадим та 12-річна Крістіна вчаться жити без чоловіка та батька. Діти дуже болісно перенесли втрату. Наталія Тербан каже, що донька все тримає у собі, а Вадим плаче і часто втікає на кладовище, аби побути із татом. Дружина загиблого героя АТО живе з дітьми у хаті, яку почав будувати Олександр, він не встиг доробити ремонт кімнат, а ще - потрібні кошти на придбання дитячих меблів. Допоможемо дружині і дітям відчути нашу турботу та піклування.

ТЕРБАН НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА NATALIIA TERBAN 4188370026300890 (Райффайзен банк "Аваль")

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...