УкрРус

Чому Порошенко найкраще впорається з деофшоризацією

Президент Порошенко в Японії заявив про намір вивести український бізнес з офшорів. І хоча на тлі нещодавнього офшорного скандалу навколо власності самого гаранта такі заяви виглядають дещо дивно, та саме Порошенко міг би впоратися із цим завдання найкраще.

Оскільки, будучи одночасно представником бізнесу та державної влади, можна здійснити деофшоризацію українського бізнесу, так би мовити, знизу. Цікавим був би експеримент переведення бізнесу Порошенка на режим без офшорів і, виходячи із цього досвіду, здійснити пропозиції законодавчого характеру, що необхідно вдосконалити в українському законодавстві, щоб вигідно було працювати без використання офшорів, сплачуючи всі податки. В інших умовах ситуація ускладнювалась би величезною прірвою, яка розділяє бізнес і державний сектор, тому ми маємо сьогодні ситуацію, яка є унікальною з погляду реальних можливостей деофшоризації українського бізнесу.

Економічні фактори є вирішальними у процесі використання офшорів українським бізнесом і пояснюються економічними інтересами власників капіталів. Вони пов’язані з несприятливими умовами для акумулювання та розподілу прибутку в Україні. Цьому сприяють відмінності в оподаткування прибутку та формуванні інвестиційних ресурсів між Україною та низькоподатковими юрисдикціями.

Іншим важливим фактором є можливість вільного інвестування за рахунок коштів, накопичених в офшорних юрисдикціях. Придбання будь-якого активу для підприємства є можливим лише із прибутку після сплати всіх належних податків. В той же час оптимізація господарських процесів за допомогою офшорних юрисдикцій дозволяє розширити можливості інвестування для підприємства, як у розвиток власної діяльності, так і в інші галузі без витрат на оподаткування. Така економія складатиме 16% і більше в залежності від характеру діяльності. Якщо ж капітали мають ознаки нелегального походження, то використання кількох звичайних та кількох офшорних дозволить надати легальності капіталу та забезпечить можливість використання капіталу в інтересах власника.

Структура прямих іноземних інвестицій показує наскільки український бізнес сильно пов’язаний із офшорами і на сьогодні ці зв’язки є дуже тісними. Розуміння того факту, що невеличкі острівні країни Кіпр, Віргінські острови (британські), Беліз не володіють виробничим та інвестиційним потенціалом, та не можуть інвестувати в економіку України такі значні кошти, дозволяє припускати, що основна частина цих інвестицій – це повернення виведених з України коштів, які не були оподатковані в Україні.

За даними неурядової організації Tax Justice Network за роки незалежності з України до офшорних зон було виведено близько 167 мільярдів доларів США. Загалом проблема деофшоризації є глобальною, кількість низько податкових юрисдикцій збільшується, існують міжнародні організації, які намагаються протидіяти офшорному бізнесу, але це дуже важке завдання, проте це завдання є реальним і його вирішення лежить у площині вдосконалення оподаткування.

Крім цього розбудови потребує вітчизняних фондовий ринок, оскільки серед мотивів відкриття офшорних підприємств є потреба виходу на міжнародні фондові ринки. Перегляд методів обчислення бази оподаткування, можливість розширення переліку витрат, приведення у відповідність українського законодавства з протидії офшоризації бізнесу, введення серйозних покарань за злочини легалізації(відмивання) коштів, набутих злочинним шляхом з використанням офшорів є тими завданнями, яким до снаги зробити вітчизняний бізнес прозорішим.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги