УкрРус

Туристична Валенсія: плюси та мінуси

Напруживши наші мізки, ми пригадали, як цього літа ми досліджували західну Іспанію, а саме Каталонію та Валенсію. Правду сказати, така поїздка у нас була перший раз: зазвичай ми звикли просто бронювати готель через турагенство – а там вже кататись на екскурсії. Цього разу ми вирішили відчути ритм життя у трьох найхаризматичніших містах: Валенсія, Аліканте та Барселона. Для того, щоб було легше отримати візу, то готелі і переліт бронювали через агентство.

Так от, через якихось 5 годин ми прибули в Барселону з Борисполя.

Спочатку ми планували взяти в оренду автомобіль і подорожувати на ньому, але підрахувавши витрати, зрозуміли, що цей варіант зовсім не вигідний: вартість проїзду на платних дорогах обійшлась би нам в 120 євро і це без вартості оренди за авто та без бензину. Тоді ми вирішили подорожувати на швидкісному поїзді Renfe: проїзд у всі сторони на ньому обійшовся нам на двох 180 євро (квитки придбали онлайн ще будучи в Україні). Приємно було те, що маючи квиточки на потяг Renfe (аналоги нашим Інтерсіті, але різних видів: різної форми і з різними швидкостями), ми отримали можливість електричкою безкоштовно дістатися до ж/д вокзалу станції Barcelona Sants звідки відправляються усі потяги (і з нею ж пересікається метрополітен).

Так ми і вирушили до першого містечка в нашій подорожі – до Валенсії. Хоч ми і були змучені і я частину дороги спав(спати у дорозі це моя звичка ще з студентських років), а Оксанка весь час дивилась у вікно – вигляди були незабутні: все в квітах, більша частина дороги проходила по береговій лінії і можна було спостерігати за морем.

Валенсія

Приїхали ми аж ввечері. Заселились в милий 3-х зірковий готельчик (PETIT PALACE GERMANIAS – проживання вартувало нам 210 євро за 2 ночі з сніданками) в пішій доступності до вокзалу (ну і до центру також): номер був дуже маленький і вигляд з вікна не дуже, але все чистенько і гарненько, а це головне. Прийнявши душ, ми відразу вирушили на пошуки вечері та на прогулянку.

Нічна Валенсія неймовірно гарна. Все підсвічується, купа вогників, неможливо передати емоції словами. Незважаючи на те, що ми були втомлені з дороги – ми гуляли по нічній Валенсії десь до 2 ночі. Особливо вразила будівля центрального залізничного вокзалу, а також стадіон, де проводиться корида, на яку ми так і не потрапили. Місцеві розповіли нам, що це видовище не з приємних, а просто знущання над тваринами, тому ми вирішили, що це не вартує того, щоб викидати 70 євро на вхідний квиток: ми просто позаглядали всередину через вхідні ворота.

Далі ми попали на найбільшу площу Валенсії Plaza del Ayuntamiento на якій знаходиться неймовірно гарна мерія та пошта. Взагалі, прогулянки по невідомому і такому гарному місті, це одне з найкращих занять. Ніколи не знаєш, що буде за наступним поворотом, який архітектурний букет, чи шум веселої компанії, чи імпровізований концерт. Наступне, що запало в пам’ять це будинок базару, виконаний у стилі модерн, який є одним з найбільших у Європі. Останім, що нового ми побачили під час цієї нічної прогулянки це Королівська площа з кафедральним собором та дзвіницею.

На шляху в готель ми вирішили відпочини у кафе та випити сангрію (щоб краще спалось). Були дуже здивовані, бо іспанці у сангрію заливають все, що є – горілка, текіла.

Наступного дня ми вирішили придбати квиточки на екскурсійний автобус (постійно по визначеному маршруту, а в Валенсії їх 2, в Барселоні – 3, курсують екскурсійні двухповерхові автобуси, де є аудіо гід: дуже зручна штука, по ціні виходить дешевше, ніж самому добиратись у бажані місця, та й охоплює усі найвизначніші пам’ятки).

Таким чином, ми оглянули майже все містечко тепер вже при світлі. Чесно сказати, насправді Валенсія не така і велика, ну хоча б центральна частина міста: як ми зрозуміли вночі ми обійшли її повністю. Під час екскурсії нас особливо вразило "Місто мистецтв та наук" – це комплекс присвячений науці та культурі, де є усе: Палац мистецтв королеви Софії з одним з найбільш незвичайним і сучасним в країні обладнанням, кінотеатр iMax, планетарій і зал лазерних шоу, музей науки принца Феліпе, різні інтерактивні виставки, парк відпочинку, в якому ростуть дивовижні рослини, алея скульптур, океанографічний парк, підвісний міст, перекинутий через популярну міську зону відпочинку Сади Турії та багато усього іншого. Шкода, що не вистачило часу його відвідати, а лише побачити ззовні. Але нічого, буде причина завітати ще раз.

І ось ми дібрались до берегової лінії. Незважаючи на те, що пляж в Валенсії вважається брудним – він був повністю забитий людьми. Нарешті море, яке ми так довго чекали…але їхали ми не купатись, а просто випити бокальчик холодного білого вина біля моря, щоб перечекати час Сієсти (неймовірна спека).

Після обіду ми зустрілися зі знайомими (сімя, які родом з України, але вже давним давно переїхали в Іспанію). Вони нас відвезли в передмістя Валенсії – невеличке містечко: так звана, Іспанська Венеція: між будиночками вода і купа пришвартованих яхт: атмосферне і яскраве місце.

Далі ми відправились частувати традиційний напій з горіха Orchata, який в основному п’ють з солодкою булочкою. Його можна розбавляти різними напоями – дуже смачно з лимонною водичкою. Кафе дуже традиційне, колоритне…тут полюбляв побалувати себе смаколиками відомий усім Далі.

Після цього наші знайомі показали нам ще кілька місць в центрі. Одне з них це площа Placa de la mare de Deu з фонтаном Turia та найвужчий будинок у Європі шириною метр і 7 см.

1024px-Torres_quart IMAG2006 IMAG2056 IMG_0752 IMG_0751Mercado-Central-de-ValenciaДалі нас запросили на вечерю. Їх традиційна страва – Paella (по нашому – сковорідка з пловом та різними добавками). Найкращою рахується Paella з морепродуктами. Оце ми об’їлись. Було дуже смачно, але ми не лишились фанатами іспанської кухні.

За обідом ми обговорювали звичайно тему життя в Україні та порівнювали з Іспанією. Так, справді переваги є:

- В країні з самого початку все кльово продумано, що найбільше вразило це те, що повсюди зроблені всі можливі зручності для людей з обмеженими можливостями (з’їзди на переходах, механізми для підняття по сходах), після концертів сміття прибирають миттєво (хоч і смітять нічим не менше, ніж наші);

- Часто можна посеред ночі зустріти людей за 50, які розважаються (нам натрапила на очі компанія жіночок від 55 до 65 років, які грали в карти, певно в покер і випивали і гучно сміялись – і це о 1 ночі) – в нас таке рідко зустрінеш.

Але в той же час вони нам відкрили очі на деякі речі:

- В Іспанії дуже популярні наркотики серед молоді, і це дуже страшно, вони є легкодоступні і в ціні і в способі отримання;

- Те, що ми чуємо, що там люди отримують зарплати по 3000 євро – вони кажуть, що це не так: середня зарплата до 1000 євро, при чому більше половини зарплати йде на комунальні послуги та податки (за те, що у тебе є авто, за місцеву паркову авто і інші, їх величезна кількість);

- З туристичної точки зору ціни зашкалюють я б сказав: вартість музеїв в Барселоні від 10 до 30 євро на людину, щоб проїхати на метро 2 зупинки в Барселоні ми на двох заплатили 5 євро;

- В Іспанії зараз криза, тому якщо раніше молодь відвідувала ресторанчики, то зараз вони виїжджають на авто в парки і випивають на вулицях, велика кількість закладів відпочинку закрилась;

- Зокрема Валенсія вважається небезпечним містом, коли ми знайомим сказали, що ми гуляли до 2 ночі самі – вони були шоковані і сказали, що ми ризикові, хоча ми ні в які перепалки не потрапляли.

А ще нам дуже сподобалась іспанська музика. Коли ми ввечері вирішили попити пива до кафе підійшов вуличний музикант. Дуже гарно грав на гітарі і співав, а особливо запам’яталось, як йому підспівувала компанія дівчат (певно якась дуже відома їх пісня).

А щодо традицій, то ще викликали море сміху їх "дівішніки" та "мальчішніки": вони хлопців (наречених) часто передягають в дівчат, а дівчата, то взагалі – ми спершу подумали, що то випускний в якомусь коледжі (всі зі стрічками), ще одні були душе смішно розмальовані та одягнені.

От так, повні вражень та емоцій ми повернулися в готель відсипатись перед майбутнім переїздом в Аліканте, де на нас мав чекати пляжний відпочинок.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги