Блог | Мої рекомендації: "Мерзенна вісімка"
Здатність асоціювати свіжепереглянуте з побаченим раніше - це якась індивідуальна риса, або ці асоціації закладалися режисером умисно, але "Мерзенна вісімка", при всій своїй оригінальності, здалась похідною від "Восьми жінок", "Десяти негренят" і "Дванадцяти розгніваних чоловіків". Якщо вам колись сподобались ці фільми, то можете сміливо йти на нове філософсько-історичне кримінальне "чтиво" від Квентіна Тарантіно.
Тут, зрештою, і радити нічого - саме ім'я вже обіцяє задоволення від майже тригодинного споглядання за клієнтами заїжджого кафе в сніговій пустелі, але запасіться терпінням! Бо такий чималий хронометраж окрім вальяжних фірмових квентіновських діалогів забезпечують ще довгі сцени пейзажів. Своєрідні візуальні увертюри для кращого настрою на подальший розвиток сюжету. Історія проста: головорізи різного гатунку і поглядів під одним дахом; розборки, звичайно, через жінку, з достатньою кількістю червоної фарби і... патріотизм. Не героїв. Режисера! Надто вже зворушливо в побут ренегатів і злочинців вплетений лист Авраама Лінкольна, прочитати який - честь навіть для таких безчесних мерзотників...
Думаю, так Тарантіно в звичній для себе іронічно-легкій формі закликає сучасне суспільство до терпимості і взаємоповаги, без яких воно просто закінчиться.
