Блог | Навіщо Порошенко відправився в азіатський вояж
Не вірю! Порошенко в Сингапурі! Далі напевно буде далі. В сенсі, Австралія чи ще кудись.
Ну, ясно ж, якщо в країні є президент і міністр закордонних справ, то вони повинні кудись їздити з візитами (якщо не їздити, то на наступний рік на цю статтю видатків грошей не дадуть).
Ось міністр закордонних справ України Павло Клімкін нещодавно був у Сенегалі. Ні, не розвивати українсько-сенегальські зв'язки і торгівлю, а на конференції франкофонів (країн, що розмовляють по-французьки). Ну а чого? Бульвар же Французький в Одесі є. Ну там Дюк з люка і так далі. А президент України полетів у Сингапур. За підтримкою територіальної цілісності і незалежності. Чого ви? Не вірите? Саме про це пишуть на веб-сайті Адміністрації президента.
Так от, я в тій Адміністрації якось працював. Було це в 2009 році. Війни тоді не було, але нічого іншого, окрім як мандрувати по закордонам, президент Ющенко не особливо хотів. Як нам пояснили, його супруга дуже наполягала, що треба з'їздити в Австралію. Почали усі готуватися. Навіть, здається, передові групи охорони і протоколістів по маршруту полетіли (просто літак до Австралії з України без посадки не долітає, тому в програмі був, здається, той таки Сингапур чи В'єтнам, щоб даремно не сідати. Ні, особисто я не бачу нічого поганого в тому, щоб сісти та 45 хвилин на дозаправку і полетіти далі, якщо тобі вже так кудись треба. Але були у нас високочолі керівники, які вважали, що якщо президентський літак десь сідає, то треба розминати ноги робочим візитом президента до цієї країни).
Читайте: Порошенко заручился поддержкой Сингапура в военно-технической сфере
І ось, відповідно до плану підготовки почали ми (президентська служба зовнішніх зносин) отримувати матеріали до візиту. Почали читати і не розуміти, чому президент туди летить. Загалом, в Україні це не велика проблема, якщо виконавці чогось не розуміють, бо керівництво мудре, і усі його помисли нам зрозумілими не можуть бути апріорі. Але поскільки на нас, недалеких, покладалось завдання пояснити країні і усьому світу, навіщо президент щось робить - ми почали задавати питання. Навіть нараду зібрали.
На нараду з МЗС прийшов заступник міністра Олександр Горін, який до того був послом в Сингапурі (а зараз в Нідерландах). Ну, і на наше здивування - чого ми випихаємо президента так далеко, а головне, чим йому там займатися, відповідає: ну, по-перше, йому навіть сам сингапурський аеропорт, найбільший у світі, буде корисно і цікаво подивитися. Далі я не особливо дослуховувався.
Читайте: Дети пикетировали администрацию Порошенко, чтобы им вернули из плена отца
Одним словом, з великими боями та істериками ми переконали начальство скасувати візит. Не було в рамках візиту ні угод готових до підписання, ні якихось домовленостей важливих - нічого такого, чим можна було б пояснити в ході виборчої кампанії майже тижневу відсутність президента в країні.
Ясно, що українська громада в Австралії - люди вищою мірою патріотичні і хороші (у мене навіть в ФБ є друзі звідти), але сказати це їм особисто - це ж не причина для президента більше 40 годин в літаку летіти?
Ясно, що скасовувати візит після того, як усі країни погодились на його проведення - це погано і негарно. Але все рівно - це менші збитки, ніж безтолковий, безрезультатний, непотрібний і дорогий вояж глави держави. Так думали ми - група професіоналів. А в той час, повторююсь, навіть війни в країні не було.
Зараз йде війна. А президент, хоч він цього не дуже хоче і, схоже, зовсім не уміє, але все ж таки - Верховний Головнокомандувач.
Польоти - це завжди ризик. Великі польоти - більший ризик. Чи є потреба у цьому вояжі, ми скоро дізнаємось - нам розкажуть про десятки підписаних міждержавних договорів, контрактів, мільярди інвестицій, закуплену військову техніку і вугілля.
Читайте: Артур Палатный: новая Рада готова внедрять изменения в стране
Але чи є сенс у такому ризику? Знаєте, якщо раптом щось трапляється з президентом, хто виконуватиме його обов'язки? Чи потрібен нам такий ризик?
Але, звісно, не все нам, грішним, треба знати про Президента (так часто говорять критики моєї критики). Звичайно, увесь цей азійський вояж - заради таємної непередбачуваної посадки в Казахстані на зворотній дорозі (тільки тссс!).
Чи може просто Тій коалі лапу потиснути?
