УкрРус

Слов’янські "фашисти" передали рештки радянського воїна до Росії

У Слов’янську відбулось перепоховання солдата Червоної армії Борисова Миколи Ігнатовича, що загинув в цих містах у далекому 1942 році.

Для мене цей факт став вельми показовим, тому що саме Слов'янськ став центром розповсюдження російської чуми по нашій землі у 2014 році і це по-справжньому відчувалось під час промов представників місцевої влади, активістів і політичних лідерів.

Всі говорили загальними фразами про величезний вклад пошукової групи в святу справу і щиро дякували їм за титанічну роботу, пророблену за для повернення російського воїна-визволителя на рідну землю.

Нічого не маю проти цього принципово, але ж, чи то я не зовсім зрозумів "генеральну лінію", якої слід було притримуватись під час промов, чи не зовсім перейнявся торжеством моменту, але ляпнув в розріз з іншими, що не розумію, чому нині, як і майже століття тому, на українській землі й досі гинуть російські солдати, але не захищаючи землю від ворога, а намагаючись її загарбати, самі виступаючи немов вороги, немов прибічники тероризму, а ще нагадав про російську пропаганду, яка постійно верещить про фашизм, що нині ніби то заполонив Україну.

При цьому, запропонував поглянути на дітей із згаданої пошукової групи, які стояли у військовому однострої червоноармійців та спробувати віднайти серед присутніх хоч одного фашиста, або ж хоча б ріденьке нагадування щодо цього.

Потім мені передали про ропіт невдоволення серед місцевих "бабушєк", яким чомусь не сподобались мої пасажі з приводу фашистів.

Донбас насправді залишається достатньо "Совєтським" і вважати, що війна змінила ситуацію на краще може лише той, хто час від часу змінює крісло поважних київських кабінетів на затишні стільці популярних ток-шоу на центральних каналах телевізорів і трошки надувши губки розказує, як йому здається безумовно цікаві речі, але нічогісеньки спільного не маючі з сурової дійсністю, яка волає – ми програємо війну за душі тих, хто й так ніколи, як виявилось, не був українцем.

І ще одне – прикро, що а ні ті "совєтські бабушкі", а ні переважна більшість прихильників Путіна не розуміють, що досить скоро, такі ж самі українські пошуковці будуть десятками відправляти "на родіну" російських солдат, але вже цієї ганебної війни. Без красивих фраз, оркестрів та квітів, як ворогів, що з мечем прийшли на давню землю України, тому й від меча і полягли.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги