Блог | Про різницю між "русским миром" і київською хунтою
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
СБУ Слов'янська сьогодні. Рік тому на цій будівлі було ще більше слідів від полум'я війни. Магазини на усіх вулицях навколо були закриті. На вулиці було порожньо - лише поодинокі військові та найсміливіші "зіваки". Люди або повтікали, відчувши "все прелести ДНР" на власній шкурі, або боялись вийти з дому, знаючи вже напевне, що "русский мир" - це вбивства, зґвалтування, мародерства і каліцтва. Страх був настільки сильний, що люди боялись покинути домівки навіть у перші дні після визволення міста від промосковської сволоти...
Зараз у Слов'янську мирно, спокійно і затишно. Хай рівень життя геть не такий, як хотілося б - і надто багато гострих питань до уряду і особливо до Президента. Але тут людина вже не боїться вийти на вулицю. І продукти харчування втричі дешевше, ніж в окупованому Донецьку. Діти ходять в садок у школу. Люди похилого віку отримують пенсію - хай маленьку, але ВОНИ ЇЇ ОТРИМУЮТЬ. У більшості людей є яка-не-яка робота - і вони ходять на неї без страху бути пристреленим п'яним терористом на вулиці просто так.
Коли вчора з коллегами-радикалами Vasiliy Amelchenko, Ігор Мосійчук, Алексей Кириченко, Serhii Skuratovskyi і Андрій Лозовий, який був тут зі мною і минулоріч, їхали з Харкова у Слов'янськ на річницю звільнення - у передмісті дивився на берег озера і не міг відвести очей, не вірив... Пляж забитий людьми, як банка оселедцями - нема куточка вільного. У курортний Слов'янськ, який віддавна славиться своїми лікувальними грязями, знову тягнуться люди. От і різниця...
Дуже прошу вас поширити цей пост серед мешканців ще окупованих територій. Можливо, стане для них додатковим символом для партизанської боротьби.
P.S. А будівля СБУ назавжди має стати Музеєм московської окупації. Заради світлої пам'яті Володі Рибака, Юри Поправка та інших Героїв, які віддали своє життя в муках за Україну в цих стінах...