УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Григорій Палій
Григорій Палій
Мобілізований журналіст "Обозревателя"

Блог | Українці і нідерландці. Частина 1

Українці і нідерландці. Частина 1

Вчора один знайомий голландський спортивний журналіст, який веде свій блог на загальні теми, попросив написати для нього щось з приводу референдуму щодо асоціації України та ЄС, який саме за кілька тижнів відбудеться у Нідерландах. Те, що наші народи мають багато спільного я був певен давно, про це досить коротко і написав йому. Для того, щоб ви зрозуміли, що я мав на увазі, я вирішив зробити тут невеличкий екскурс в історію Нідерландів, а ви самі з’ясуйте для себе чи є подібні моменти чи ні.

Почнемо з того, що те, що у радянській історіографії називають Нідерландською буржуазною революцією у самих Нідерландах називають De Tachtigjarige Oorlog (Вісімдесятирічна війна 1568-1648). Хоча насправді початком війни можна вважати низку повстань, які розпочалися з виступу анабаптистів у Амстердамі і північних провінціях 1534-1535, далі було Гентське повстання 1539-1540 років, потім ще низка голодних бунтів. Тривалість процесу підкреслюю для того щоб означити першу паралель з нашою країною, десь посередині вісімдесятирічної війни відбулося фактичне визнання незалежності країни у вигляді De Republiek der VerenigdeNederlanden (Республіки Об’єднаних Нижніх провінцій), але боротьба за незалежність від Габсбургів ще тривала кілька десятків років з більшим чи меншим успіхом, зі зміною кордонів, економічними блокадами, партизанськими і повномасштабними військовими діями. Так і з оформленням нашої незалежності у 1991 році фактично позбутися залежності нам не вдалося і не бажання випустити Україну зі своєї сфери впливу спричинило нинішню московську агресію.

Ворогом Нідерландів була Іспанія фактично величезна за площею і ресурсами Імперія Габсбургів, яка витрачала кошти на експансію по всьому світу, при тому вела екстенсивне господарство і використовувала величезні природні ресурси. За час війни з нідерландцями зазнала кілька дефолтів і державних банкрутств, проте продовжувала пропагувати застарілий спосіб ведення державного господарства, робила шалений упор на релігійний аспект і пропаганду войовничого католицизму, при тому встигала вряди-годи вести війни з Папою Римським. Мадрид купався у розкошах був одним з найбагатших міст світу, периферія імперії мала жалюгідний вигляд. Представники іспанської влади у Нідерландах були переважно людьми недалекими у принципі і дуже далекими від проблем краю. Фактично їхня місія зводилася до того щоб викачувати ресурс із доволі багатих земель і збільшувати їхню залежність від Імперії економічну, політичну, культурну і релігійну. Тим часом у Європі Мартін Лютер, а згодом і Жан Кальвін закрутили реформацію, яка стала додатковим поштовхом до самовизначення нідерландців.

Союзниками нідерландців у різні часи були німецькі протестантські князі, Франція і Англія. Останні дві країни виступали то союзниками, то ворогами повсталих провінцій, то обмежувалися суто політичною підтримкою, то навпроти чинили тиск переслідуючи свої власні інтереси. По ходу голландці самі встигали допомагати союзникам, так кількадесят кораблів під нідерландськими прапорами допомогли англійцям врятуватися від "непереможної армади". Це навіть попри те що за рік до того довелося витурити з країни англійського графа Лестера, фаворита Єлизавети І, який замість допомоги мав інструкції від королеви підривати економічну спроможність новоутвореної Республіки. Шукали голландці підтримки і у Османської імперії, але далі перемовин справа з турками не пішла, у той момент коли війна між османами та іспанцями була більш ніж бажаною, султан скерував війська на схід.

Втім, вирішальним фактором у створенні нової країни стали внутрішні сили, а не зовнішня допомога, але і там усе було доволі заплутано, про внутрішньополітичні розклади напишу наступного разу, там спільного з нашою країною, здається, ще більше.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...