Блог | Полковник: Прикро та паскудно на душі. Справжні офіцери перетворюються на бренд партій
Прикро та паскудно на душі. Справжні офіцери, бойові побратими мають великий шанс перетворитись на "говорячі голови", на бренд партій, на депутатів...
Хлопці! А хто поведе в бій? Хто підтримає в складну хвилину, хто знайде неймовірне єдине правильне рішення та врятує нас?
Кого будуть боятися терористи? А як же ми всі?
Про мене теж пішли розмови, мовляв Стеблюк тепер піде у політику або отримає тепле місце...
Не дочекаєтесь! Я залишаюсь лікарем війни, я залишаюсь собою.
І моя мета - змінити систему військової медицини, що наслідує радянську, коли основним завданням було виконання бойової задачі ціною життя та здоров'я солдата. За час війни існуюча система довела неспроможність виконати основне завдання: життя воїна - перш за все! Та і як може щось змінитися, якщо досі керують ті, хто розвалював військову медицину протягом останніх років. Чи можуть змінити щось ті, хто тримається за посади, доводячи що "все хорошо, прекрасная маркиза", замилюючи очі всім, хто цього не розуміє.
У нас готова нова концепція військової медицини, яку ми створили на синтезі військово-медичних доктрин та статутів США, Ізраїлю, ФРН, адаптувавши до умов України. У нас готові алгоритми дій, правильність яких вивірена бойовим досвідом та скроплена кров'ю наших побратимів.
Нам раді допомогти волонтери, діаспора, офіційні канали Пентагону та Бундесверу.
Давайте будемо робити цю справу разом, не чекаючи визнання та підтримки згори.
1. Хто має зв'язок з медиками бойових підрозділів - давайте мої координати, буду допомагати з навчанням та забезпеченням. Чим більше буде контактів, тим більше допоможемо.
2. Збирайте та передавайте інформацію про те, що робиться в госпіталях та лікарнях, де є тяжкі поранені, про якість допомоги: може сам чи мої колеги втрутяться в лікувальний процес та врятують чиєсь життя та здоров'я.
3. Збирайте враження про стан медичної допомоги в війську, про реальні потреби. Давайте проаналізуємо разом, обговоримо.
Ми викладемо основи нової докрини в мережі для обговорення та вироблення оптимального варіанту та спробуємо пробивати його.
І нехай великозіркові зрозуміють: це війна народна, на плечі народу лягяє основний тягар забезпечення війська всім необхідним (а тут вкрасти складно) і ми маємо право бути в процесі управління. Народ, волонтери - не дійні корови, з яких можна вижимати останнє. У народа вистачить сил довести війну до перемоги. А чи вистачить сили волі та совісті у керовників визнати справжній стан речей та власну неспроможність змін на краще? І якщо ви гордо викроковуєте тилами АТО з пістолетами на товстих стегнах, то може вам краще з цих ПМів застрелитись?
Честь маю! Полковник Стеблюк
