УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Александр Мороз
Александр Мороз
Экс-председатель Верховной Рады Украины. Кандидат на выборах президента Украины в 2019 году.

Блог | Про рала і Перемогу

Про рала і Перемогу

09 квітня Верховна Рада України прийняла низку законів та постанов щодо декомунізації та засудження нацизму. Добре, що певним чином впорядковується перелік фактів, обставин та суб’єктів, котрі мають стосунок до історії України. Печальні заяви декого з тих, хто має доступ до ЗМІ, з приводу неприйняття таких законів у 1991 році, виглядять лукавством. Поява у відомому списку "Forbs" прізвищ з України (до речі, не колишніх партійних функціонерів) залежала значною мірою не від неприйняття такого закону, а від "патріотів", котрі боролися не так за суверенність України, як проти засад, характерних для радянського ладу. Наслідки того для людей сумні. Але то інша справа.

Те, що документи прийняті напередодні Дня Перемоги, свідчить про залежність нашого політикуму від впливу тих, хто перемогу у світовій війні і в боротьбі з фашизмом привласнює собі. Ми ж просто віддаємо своє, величезною кров’ю – найбільшою в порівнянні з усіма народами, завойоване право. Гріх, звичайно, перед полеглими в боях, перед тими небагатьма іще живими ветеранами, що воювали у своїй Великій Вітчизняній війні.

Дуже спрощено наші законодавці визначилися з причинами світової бойні: Сталін і Гітлер домовилися, а потім жертвуючи своїми найперше, народами і тими, де котилася війна, зайнялися побоїщем…поміж собою. Світова історія, Нюрнберзький процес та інші документи інакше ставляться до історії. Але що нам до них, у нас своя правда.

Читайте: Чи буде краще?

Об’єднання в назві закону двох тем значною мірою штучне. Назва спонукає шукати в документі аргументації щодо фашизму (нацизму) в Україні. Виявляється, це гітлеризм, а він засуджений 70 років тому і ми ж хіба не визнавали цей факт аж до нинішніх днів? Ще раз відзначу, об’єднання штучне, бо й використано воно лише для імітації справедливого підходу. Якщо декомунізація в такому вигляді стала для депутатів невідкладною, то їй і слід було присвячувати увагу. Тоді, можливо, вдалося б уникнути недоречностей, котрі згодом вилазитимуть тут і там. Строки перейменувань, вилучення символів тощо, - хтось обрахував це з точки зору глузду, строків, можливостей місцевих органів, затрат…?

Цікаві застереження щодо колишніх комуністів, особливо з керівного складу КПУ. Треба було б передбачити, щоби хоч із цвинтарів пам’ятники їм не повикидали (в т.ч. нащадки котрих в нинішньому парламенті), згадується ж лише про збереження їх відзнак. І уважно придивитися до їхніх гасел, цитат тощо. Тепер, ясно, уже не можна використовувати Кравчукове "Маємо те, що маємо", навіть моє (у мене ж то посада була куди менша) "Збудуємо Європу в Україні!". Поки закон не підписаний і мене не можуть на 5 років за гасло посадити, поступаюсь ним усій правлячій верхівці вкупі з нинішніми народними депутатами. Тільки робіть щось у цьому напрямку!

Також поки не наступив час відповідальності за думку і правду, заявляю, що фраза в законі "Держава визнає, що борці за незалежність (їх перелік торкається і тих, хто вперше згаданий в державному документі і українській літературі – О.М.)…відіграли головну роль у відновленні української державності, яка проголошена Актом 24 серпня 1991 р…" не відповідає дійсності. Ми голосували за Акт не під впливом суб’єктів, перерахованих у нинішньому законі, а для відмежування від авантюристів у Москві (Горбачова і Єльцина), які могли довести царські ігрища до жахливого кровопролиття. По-правді, Україна стала незалежною внаслідок розвалу СРСР, інакше і Казахстан, Узбекистан, Грузія і т.д. мають завдячувати своєю суверенністю, скажімо, Карпатській Січі. Якщо необхідність закону депутати визнали, то правдивіше в ньому слід було написати: "Держава визнає роль (таких-то суб’єктів) як борців за незалежність України і вшановує їх пам'ять…)". Приблизно так висловилися законодавці в Прибалтиці, інших країнах колишнього соцтабору.

Згадки ж про загрози від символів серпа і …рала мало не комічні. Хіба, щоб не забути про ці предмети праці. Якщо і далі так піде справа в економіці і політиці, то ці інструменти залишаться радше символами. Прихованими, ясна річ, у відповідності зі згаданими нормами закону.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...