УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Світлана Катренко
Світлана Катренко
Ведуча телеканал "Україна"

Блог | Історія людини, яку випадково розкрутив Ватикан

Дэн Браун

От кого я люблю як бізнесмена, так це Дена Брауна! Слава, гроші, міцна родина — не життя, а мрія письменника. Але хто створив цей мегауспішний проект і чи сам він написав свої романи?

Хочеш бути відомим — пиши під чоловічим іменем. Так думали Жорж Санд, Марко Вовчок та Макс Фрай. Навіть Джоан Роулінг намагалася сховати стать за скороченими ініціалами. Ні, я не натякаю, що Ден — жінка. Просто, якби у мене була можливість запросити на інтерв'ю автора "Кода да Вінчі", то кого насправді треба було б покликати?

Жив собі хлопчина, ходив до школи, слухався маму. Якось вона захотіла зробити із сина відомого музиканта. Ден відтоді наполегливо вправлявся у музиці, але його диски ніхто не купував. Коли йому стукнуло 27, на горизонті з'явилася нова "мама" — майбутня дружина Блайт, старша за нього на 12 років. І тепер уже кохана взялася робити із "хлопчика" зірку, але, перетворити Дена на геніального музиканта не вийшло і у неї. Тоді на сімейній нараді вирішили, що тепер він буде письменником. Щоб чоловік не відволікався, сіли писати разом. Перепробували все, але в письменництві Ден був таким же успішним, як і в музиці.

Одного разу дружина сказала щось типу: "Так, Денні, треба вже заробляти! Ти любиш кріптографію, а я класний мистецтвознавець. Давай напишемо щось про церкву та конспірологію. Це точно купуватимуть".

Так народився "Код да Вінчі". Далі за Дена все зробив Ватикан. Він звинуватив письменника у брехні і образі почуттів віруючих. Представники церкви заявили, що в книзі все вигадка, жодних доказів у Брауна немає, а є лише апокрифи, вилучені з канону через недостовірність.

Читайте: Почему я уезжаю из Нью-Йорка обратно в Украину

Деякі вчені та мистецтвознавці стверджували, що Ден і Блайт взагалі вкрали ключові моменти сюжету. Але було запізно. Суди нічого не дали, факт плагіату не підтвердили. Історики обурювалися — у творах письменника забагато помилок у фактах. Наприклад, в "Ангелах і Демонах" автор натякає, що Коперника спалили на вогнищі, хоча той прожив років 70 і помер від інсульту.

Численні противники Брауна впевнені, його професійний рівень не дозволяє самому писати такі романи, а от дружина, мистецтвознавець з досвідом, зробити це могла б. Заяви не безпідставні. Під час судових засідань письменник зізнався, як насправді створювалися книги. Виявилося, що весь бекграунд, аналіз картин, збір та обробку історичного фактажу робила саме Блайт.

Тим часом у Ватикані зрозуміли, що подарували книзі, фільму та автору таку рекламну кампанію, якої не купиш за жодні гроші, і вирішили протестувати тихіше.

Якщо глобально, то свої бонуси отримали усі. Прибічники християнства ще більше згуртувалися, щоб дружити разом проти "Кода да Вінчі". Ден став вважатися сміливим, інтелектуальним і дорогим письменником. Дружина отримала нарешті чоловіка-зірку. І байдуже, хто з них насправді написав ту книгу, головне, що їх двоє дітей тепер мають багатих батьків, а у нас є черговий фільм.

Читайте: 795 кілометрів проїхав за 15 годин. Не витратив нічого

Так от щодо фільму. Це продовження перших двох частин "Кода да Вінчі" та "Ангели і Демони". Насправді, "Ангели" були написані першими і особливого захвату у читачів не викликали. Згадали про цю книгу тільки після скандального "Коду". На хвилі успішної екранізації швидко зняли і продовження. Так, посередня перша книга стала раптово другою "серією", щоправда, для цього її сюжет трохи змінили. За кілька років зняли й "Інферно".

Особливими новаціями чи шокуючими викриттями ця книга не відрізнялася. Хороша, цікава, але це Ден Браун. Тому й до фільму претензій немає. Двогодинний екшн, детективна лінія, прекрасна стара Європа — все є. А от сенсацій та скандалів немає, це вам не "Код да Вінчі". Загадки рідші, розгадки легші. Це не той фільм, який я б дивилася вдруге, але одного перегляду він вартий. Захочете порівняти кіно та книгу — читайте українською у перекладі Володимира Горбатька. Якщо ж душа проситиме чогось складнішого, багатошарового, з тонкою іронією, зі справжніми таємницями — беріть "Ім`я Троянди" (Il nome della rosa) Умберто Еко з Шоном Конері в його кіноверсії.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...