УкрРус

Євросоюз 2.0?

6.5т

Ще два роки тому Євросоюз виглядав монолітною глибою. Таким собі мамонтом світової геополітики, а сьогодні – тріщить по швах. Зміна уряду в Італії – справа фактично вирішена. Шанси друга Путіна Фійона виграти президентські вибори у Франції високі як ніколи. Перед виборами Німеччина. Зрештою, Брекзіт.

"Ватна" частина експертів затамувала подих і чекає з дня на день, коли мамонт ЄС відійде у вічність, віддавши свої повноваження національним урядам, а з ними, як їм бачиться, Кремлю буде значно легше домовитися. Не хочеться дуже засмучувати євроскептиків, але при всій серйозності викликів, Євросоюз, як і ідея євроінтеграції, навряд чи кудись зникне.

Сьогоднішня криза була очевидною ще у середині 2000-х, коли Франція і Нідерланди поставили хрест на Конституції ЄС. Тоді, замість переглянути концепцію євроінтеграції і почати з нуля, у Брюсселі розробили дуже хитромудру систему, яка врахувала інтереси всіх країн, включала сотні компромісів, а відтак і суперечностей. Зайве казати, що вона від початку була провальною. Ось хоча б кандидатура президента Європейської Ради. Його не так обирають як узгоджують. А компромісна фігура, тобто така, яка влаштовує усіх, рідко буває харизматичною; такою, яка здатна самостійно ухвалювати рішення. Результат – першим президентом Ради ЄС був Герман ван Ромпей. Якщо ви не експерт з міжнародної політики, то сумніваюсь, що пам’ятаєте таке прізвище.

У підсумку, після того як Євросоюз не спромігся перетворитися на своєрідні Сполучені штати Європи, у ньому все сильніше почали лунати голоси тих, хто говорить про його непотрібність. І це цілком природно. Та це не означає непотрібності ідеї європейської інтеграції. Нагадаю, що ЄС починався з союзу вугілля і сталі. Тобто головними були саме економічні чинники, а не політика. Європейці зрозуміли, що простір з вільним рухом людей, капіталів та послуг вигідний. Саме економічна, а не політична складова, стала основою ЄС, і вона нею залишається. Через це так складно стати членом цієї спільноти. Через це Британія, яка на референдумі вирішила вийти з Євросоюзу, тепер думає, як зберегти вільні європейські ринки, втрата яких стане для британської економіки величезним ударом.

На мою думку, саме економіка й стане головною причиною нового посилення євроінтеграційних процесів, але до нього ще потрібно дійти, бо кожна фаза має свій цикл. Зараз у ЄС криза довіри до Брюсселю, але саме ця криза виявляє і головні проблеми спільноти: неефективне управління, розподіл повноважень, бюрократію. До чого ця криза призведе – створення оновленого чи абсолютно нового Євросоюзу – покаже час. Важливо інше – політична кон’юнктура не зупинить інтеграційні процеси. У гіршому випадку лише загальмує.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги