УкрРус

Як українцям живеться в Естонії

Вже скоро рік, як я приїхав в Таллінн, тож хочу поділитись своїм досвідом та враженнями від життя в Естонії.

Бюрократія

Відсутня в принципі. Спілкуватись з державою можна через інтернет. Електронний підпис ID-карткою прирівнюється до рукописного підпису під документом. Айдішником можна авторизуватись не тільки на державних ресурсах, а й, наприклад, на сайтах банків, комунальних установ, деяких магазинів та навчальних закладів. В деяких місцях його можна використовувать як карту знижок. Щоб не таскать з собою кардрідер, можна прив’язать айдішник до сімки.

В поліцейський відділок мені довелось завітать тричі. Перший раз — для оформлення короткострокової роботи, трохи потім — виду на проживання, й останній раз я вийшов звідти вже з ID-карткою. Кожен з візитів зайняв півгодини максимум, причому більшість часу я просто сидів з номерком в очікуванні своєї черги, пише Юрій Гавриленко для http dou.ua.

Щоб зареєструватись в місцевому самоуправлінні, я просто приніс їм договір оренди. Вони відсканували його, і через пару годин я офіційно став талліннцем. Лише потім я дізнався, що скани договору також можна надсилать електронною поштою.

Комунікації

Мережа 4G покриває всю територію Естонії, сімку можна придбать без паспорту. Для того, щоб отримать 5 Гб мобільного інтернету, мені достатньо просто покласти 8 € на рахунок. За цю ж ціну можна придбать 10 Гб.

На звичайний інтернет витрачаю ~35 €. Але це зовсім топовий тариф, який весь час забуваю понизить та відключить телебачення. За торренти тут не штрафують.

Техніку замовляють, як правило, онлайн. Місцеві магазини техніки, такі як 1a.ee та euronics.ee, мають вужчий асортимент та довший час доставки, аніж українські аналоги. Так, макбук мені везли 5 днів з Литви. Окрім доставки кур’єром та візиту в офіс можна скористатись автоматами: вводите код, отриманий раніше по смс, і відмикається комірка з посилкою.

Ціни

Я підрахував, що витрачаю в середньому до 10 € в день. Обід обходиться в 4-5 € у звичайних закладах, або під 7 €, якщо харчуватись в Lido, місцевій Пузатій Хаті. Все інше — їжа на кілька днів наперед. Літр молока купую менше ніж за пів’євро, кефір ~0.75 €, десь стільки ж віддаю за десяток яєць. Вдома харчуюсь бананами (величенька в’язка 1,5 €) та мандаринами (кіло ~2 €). Взагалі більшість продуктів тут коштують менше двох євро. Іноді набереш повний пакет, а виходить порядку десятки.

В Естонії можна забути про готівку, карткові термінали — всюди. Поки я не отримав банківську картку, доводилось мучитись з центами: під кінець їх зібралась чималенька піала. Добре, що потім можна віднести в банк та обміняти на євро. З терміналами надзвичайно рідко, але трапляються збої, тому все ж таки варто носить з собою трохи готівки.

Житло

Я знімаю двокімнатну квартиру в центрі за 450 €. Стільки ж заплатив за перший місяць та вніс на депозит. Маклеру віддав 300 €. Договір — на рік, з можливістю розірвать в будь-який час, попередньо повідомивши хазяїв.

Це — стандартна практика для оренди, хіба що, як правило, маклери просять місячну плату. Рідше — на чверть більше, щоб за них ще зверху податок заплатили. Знайти квартиру без маклера реально. Але таких пропозицій на порядок менше. Мені з ними хронічно не щастило, а мій товариш знайшов шикарне житло без маклера з другого разу.

Всі лендлорди, що мені попадались, шифрувались від податкової, тож просили платить квартплату готівкою. Вони були не в захваті від того, щоб офіційні установи дізналися, що квартира здається: при оформленні виду на проживання треба договір оренди, так і для реєстрації як таллінця. Проте заборонить зареєструватись хазяї не можуть. Прописки в радянському сенсі в Естонії нема, реєстрація — лише повідомлення держави про ваше місцезнаходження.

Комунальні послуги влітку ~50 €, з опаленням за січень нарахували трохи менше 150 €. Рахунки виставляються так званими квартирними товариствами. Вони складаються або з жильців будинку, або аутсорсяться на сторону. Про київські пригоди з відключенням води та електрики тут забули, до того ж багато квартир мають бойлери. В країні триває кампанія по переходу на лічильники, що самі відсилають показники підприємствам. Збір сміття десь роздільний, а десь ще ні. В мого будинку він більшою частиною змішаний, проте вже є окремі контейнери для картону та біологічних відходів.

Транспорт

Талліннський транспорт ходить чітко по розкладу. Більшість маршрутів — автобусні, є трохи тролейбусів та трамваїв. Чекать на свій номер доведеться в середньому хвилин двадцять. Є сайт, щоб слідкувать за ним в реальному часі та планувать подорожі.

Транспорт для жителів міста безкоштовний. Всі інші, надіславши смс, можуть оплатить проїзд на кілька днів або місяць. Є одноразові білети вартістю 1,1 € (вони же по 1,6 €, якщо купувать у водія), які дозволяють після першої активації заходить в салон на протязі години.

Карткою-проїзним відмічаються на безконтактних валідаторах. Це обов’язково для всіх, навіть для тих, для кого подорож безкоштовна. Інакше можуть оштрафувать за законний проїзд зайцем. Стаціонарних контролерів тут нема, перевірка може зупинить автобус в будь-який момент. Проте за словами місцевих, це трапляється рідко. Настільки, що коли транспорт ще був платний, іноді вигідніше виявлялось платить штраф, аніж купувать проїзні.

З Таллінна кожен день ходять пароми в Хельсінки та Стокгольм. В столицю Фінляндії шлях займає дві з половиною години і коштує20-35 €. В Швецію — 150 € і займає всю ніч. Звичайно, літаком виходить дешевше та швидше. Основна фішка таких подорожей інша: у міжнародних водах мита на алкоголь не діють, тому в дорозі можна дешево й весело провести час на корабельних барах та дискотеках.

Ціна авіаквитків в Україну варіюється від 80-200 €, в залежності від дати. Є два основних перевізники: латвійський лоукост AirBaltic та словеньска Adria, що прийшла на заміну Estonian Airlines, яких нещодавно закрили. AirBaltic дешевший, має ширший вибір рейсів, проте з пересадками в Ризі. Буває, час на трансфер настільки короткий, що ледве встигаєш добіжать до наступного літака. Adria ж дещо дорожча, проте літає прямо і лише раз на день.

Медицина

Медицина тут платна. Є обов’язкове державне страхування, куди робить внески працедавець. Гроші не зараховуються на рахунок працівника, а рівномірно розподіляються між всіма людьми, навіть тими, хто не працює. Страховка не покриває стоматологію, тому зуби краще лікувать в Україні перед переїздом. Ціни тут як мінімум втричі вищі.

Якщо візит до лікаря не терміновий, іноді доведеться чекати до місяця. Направлення на обстеження видає сімейний лікар. У нього ж відкривається й закривається лікарняний. Це, кажуть, можна робить навіть по телефону. Варто зазначить, що історія хвороб та результати обстежень прив’язуються до ID-картки, як і рецепти.

Мова

Знайти естонця, що не володіє англійською, дуже важко. У процентів сорока таллінців рідна мова російська, схід же повністю заповнений російськомовними. Однак, раджу за замовчанням звертатись до місцевих англійською. Корінні естонці негативно ставляться до радянського періоду історії і особливо його мовної спадщини.

Кінофільми показують в оригіналі, з естонськими та російськими субтитрами. Виключення роблять хіба що для дитячих фільмів.

Тому, якщо ви не ставите мету залишитись тут надовго, естонською можна сильно не перейматись. Проте вчить її варто, хоча б щоб розбиратись, що де написано. Англійською та російською дублюється далеко не все. Ну і звичайно, іноземець, що вивчає естонську, справляє приємне враження на місцевих. Мова непроста. Наприклад, у естонських іменників є три основні форми, що, як правило, треба зазубрить: налічується більше тридцяти типів відмінювання. А ще у них два інфінітива, що мають такі ж проблеми.

Мої враження

В переїзді в Естонію я бачу лише позитивні сторони. Звичайно, я сумую за рідними та друзями, але в комплекті з ними йде неперевершений експіріенс проживання на батьківщині, якого я щасливий уникнуть. З рештою, на вихідні в Україну можна літать хоч через тиждень, якщо припече.

Я ще занадто молодий, щоб осісти на одному місці, і хотів би пожити ще в кількох державах, а вже потім вирішувати, з якою остаточно пов’язать свою долю. Проте, можна сказати, я знайшов одну з країн, де можна було б оселитись років за десть.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги