До гендерної рівності нам, як до неба рачки
Минулого тижня я звернулась до секретаріату Київради із простим та зрозумілим проханням виділити постійне приміщення для жіночого депутатського міжфракційного об'єднання "За рівні можливості", щоб наші 11 жінок-депутаток не вишукували щоразу собі приміщення для робочих зустрічей, не займали колонну залу КМДА, чи якісь кулуари, як це, в листі "люб'язно" запропонував керуючий справами.
Бо для одинадцятьох депутатів виділяти цілу залу не має жодного сенсу. Тим паче, що не один раз нас звідти чемно просили піти, бо там мало відбутись чергове свято за участю керівництва міста.
В інші рази на нас взагалі працівники секретаріату не звертали жодної уваги на наше засідання, а перед носом розставляли якісь таблички, бо мали приїхати серйозні іноземні гості.
До чого це все? Таке ставлення ще раз яскраво продемонструвало, що до гендерної рівності нам, як до неба рачки. Прикро.
