УкрРус

Один день життя ведучого

Почитав з листочка "обрамленого" у яскраву папку кілька речень, а той просто щось видумав "на ходу" за п’ять хвилин до події. Поусміхався, промовив кілька компліментів і все, можна ставити галочку – захід пройшов вдало. Напевно саме такими уявляють будні ведучих івентів пересічні громадяни. "А що ж ще чекати від ведучих розважального напряму?", - можете запитати ви. "Ваші будні – то наш відпочинок!". Щоб розвіяти міф, що життя ведучих розважальних заходів та весіль – то суцільне свято, поділимося з вами інформацією, як виглядають наші робочі дні.

Підйом о шостій-сьомій незалежно від того, понеділок на календарі, чи неділя. В офіс прибуваємо перед дев’ятою ранку. А вже о десятій разом з усією командою проводимо творчу п’ятихвилинку – обговорюємо плани та цілі на день, аналізуємо, що зробили та що варто покращити. Після такої експрес-наради більшість робочого дня проходить у зустрічах із клієнтами та потенційними замовниками. Найцікавіше для нас, звісно, придумувати нові та цікаві проекти. Обожнюємо, коли, до прикладу, наречені хочуть організувати весілля для себе, а не для "тьоті Люби", "вуйка Миколи" чи хресної з Португалії. Було у нас майбутнє подружжя, яке вирішило, що їхнє весілля зможе принести користь вихованцям з інтернатів.

Що придумали молоді люди?

Замість традиційних квітів-солодощів-пляшки вони попросили гостей подарувати їм дитячі книги, канцтовари, іграшки. Гості трохи подивувалися, але незвичне бажання молодят виконали. Уже наступного після події дня подружжя поїхало в один із інтернатів та вручило те все дирекції. Звичайно для них це була більш ніж приємна несподіванка.

Наші будні не є шаблонними та однотипними. Наприклад, нині активно готуємося до однієї із найважливіших для нас подій у цьому році – проекту "Весілля Переможця". 24 червня у Києві свої серця поєднають волонтерка та військовий із зони АТО, що втратив там ногу. Ми не будемо переповідати їхню історію знайомства, вона вартує окремого блогу. Розповімо лише, що нині активно поновлюємо свою англійську лексику, бо на весіллі буде багато гостей-іноземців, друзів нареченої, та півтижня проводимо у Львові, а іншу половину у столиці…

Життя на валізах це взагалі окремий пункт у нашому графіку. В офісі маємо шафу-купе із змінним одягом та валізи. Можемо зібратися в дорогу і за п’ятнадцять хвилин. Якось одна наша працівниця, дивлячись як ми прибігли із нічних зйомок та одразу кинулися набивати валізи одягом бо через дві години мали бути на вокзалі, промовила: "Ви якісь невідомі енергетики п’єте?". "Ні, наша улюблений напій – зелений чай", - відповіли ми, і помчали на поїзд.

Звідки черпаємо сил? Не повірите – із спортзалу. Дуже часто саме на біговій доріжці або у басейні приходять нові ідеї. Це для нас найкраща мотивація займатися спортом.

Наше життя - не казка. Ми вимогливі до себе та до інших. Кілька наших співробітниць звільнилося, бо не витримували темпу, що ми задали. Зранку – планування, протягом дня – зустрічі. У вечері – активність у соціальних мережах та форумах, написання сценаріїв весіль, придумування нових конкурсів для івентів, робота із підрядниками (координатори заходів, технічна група).

Уночі – зйомки реклами та розважальних програм. Не раз, не п’ять, і не десять ми ночували в офісі – маємо у своєму кабінеті два дивани. Так, такий ритм інколи виснажує, буває навіть, що хочеш от у цю ж секунду усе кинути, і поїхати кудись відпочивати. Та такі "зриви" швидко минають. А щасливі та задоволені усмішки клієнтів запам’ятовуються надовго.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги