5 промахів НБУ, які обвалили гривню
Банківська криза стала результатом накопичених макроекономічних дисбалансів в минулому і прорахунків у проведенні антикризової політики в сьогоденні. За класифікацією МВФ, поточна криза в Україні має всі ознаки потрійної – банківської, валютної та боргової. Отже, у валютному перерахунку результати роботи банківської системи виглядають ще катастрофічніше. Приміром, за два роки (з 01.10.2013 р по 01.10.2015 р) чисті активи банків зменшилися майже втричі – з $154,19 млрд до $56,76 млрд. Власний капітал скоротився із $22,4 млрд до $5,7 млрд, тобто майже учетверо. Попри обіцяну НБУ чистку банківської системи насправді відбувається її подальше знищення. Оздоровлення банківської системи вимагає іншого, якіснішого и більш кваліфікованого нагляду, наявності додаткових буферів капіталу і спеціальних антикризових планів, яких НБУ наразі не може запропонувати, пише Володимир Хміль для видання "Лівий берег".
Топ-5 провалів НБУ
1. Запровадження валютних обмежень
5 грудня 2015 року набула чинності нова Постанова НБУ № 863, яка продовжила чинні валютні обмеження до 4 березня 2016 року включно. Зокрема, для операцій експорту-імпорту товарів залишається скорочений строк для розрахунків – 90 днів; зберігається вимога щодо обов’язкового продажу надходжень в інвалюті (у розмірі 75 %), залишаються обмеження для продажу інвалюти фізособам – не більше еквівалента 3 тис. грн в день; чинною є заборона купівлі іноземної валюти для проведення розрахунків за імпорт продукції, якщо митне оформлення операції було проведено до 1 січня 2014 р та за договором відбулася заміна боржника або кредитора у зобов’язанні; заборона купівлі інвалюти для резидента, який має залишок коштів на рахунках в іноземних валютах більше, ніж 25 тис. доларів США. При цьому регулятор не дає читках сигналів, коли обмеження можуть бути скасовані остаточно.
Як свідчить світовий досвід, подібні адміністративні заходи можуть запроваджуватись у екстрених випадках, а строк їх дії – не перевищувати 1-3 місяці. Цей час використовується на експрес-діагностику банківського сектора задля мінімізації ризиків виділення антикризового рефінансування нежиттєздатним банкам. Натомість в Україні валютні обмеження діють вже понад рік (приміром, обмеження на продаж валюти – не більше 3 тис грн. на добу, діє з вересня 2014 р, обмеження на зняття валютних вкладів в еквіваленті не більше 15 тис. грн. на добу – з лютого 2014 р). Що, по-перше, призвело до подальшої втрати довіри населення до банківського сектору, відтоку депозитів (у першу чергу валютних) і, як результат, збільшення збитків банківської системи. По-друге, до формування тіньового ринку купівлі-продажу валюти, подальшої доларизації економіки і зменшення валютних надходжень в країну.
Читайте: Гонтарева назвала Абромавичусу валютные ограничения, которые собирается отменить НБУ
2. Обвал національної валюти, проведення аукціонів за голландським принципом ребухов
Гривня залишається найслабкішою валютою країн Європи та СНД. У рейтингу Bloomberg валют, що найбільш знецінилися у 2015 р нацвалюта України посіла шосту позицію із показником мінус 33%. Згідно ж із статистикою НБУ, офіційний кус за рік знизився на 52% (з 31.12.2014 р по 31.12.2015). А протягом 2014 р (з 31.12.2013 р по 31.12.2014) – майже на 98%. Оскільки відповідно до Конституції основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Ст.6 закону про НБУ зазначає: "при виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі".
Основним засобом підтримки курсу залишається продаж Нацбанком ВКВ на міжбанку. З листопада 2014 р НБУ розпочав проведення аукціонів за голландським принципом (спочатку оголошується найбільша ціна, яка поступово знижується) і пообіцяв проводити їх щодня. Право купувати валюту на таких аукціонах було надане 88 банкам. Втім, попри обіцянку такі аукціони проводилися не щодня, валютні інтервенції відбувалися хаотично. У минулому році обсяг проданої НБУ на міжбанку ВКВ склав близько $2 млрд, у 2014 р – більше $10 млрд, у 2013- $3,2 млрд. Результатом відсутності дієвих механізмів з підтримки стабільності нацвалюти и хаотичних продажів ВКВ на міжбанку стало провокування панічних настроїв і подальше знецінення гривні на тлі розбазарювання золотовалютних резервів.
3. Блокування імпорту
Наприкінці вересня 2014 р НБУ запровадив низку обмежень щодо поставок товарів в Україну (Постанова № 591 від 23.09). Документ заборонив оплату імпортних операцій без ввезення товару, оплату імпорту, який пройшов митне оформлення більше 180 днів тому. Інвесторам заборонили купувати валюту для виведення коштів, отриманих від продажу поза фондовими біржами цінних паперів українських емітентів (крім держоблігацій). Під заборону потрапила виплата дивідендів за позабіржовими паперами, а також виведення валюти за індивідуальними ліцензіями. Документ з’явився у рамках заходів боротьби із виведенням капіталів, що є фактором тиску на курс.
Однак, по-перше, документ набрав чинності, коли курс гривні вже суттєво просів. По-друге, більшість схем, що перекрив НБУ, на той момент певною мірою втратили актуальність. По-третє, обмеження НБУ на рух капіталу (заборона на виплату дивідендів, виплати у зв'язку з поверненням інвестицій і т. д.) порушили положення як внутрішнього законодавства щодо захисту іноземних інвестицій, так і підписаних Україною міжнародних договорів. По-четверте, НБУ фактично наклав табу на кінцеві розрахунки, наприклад, в рамках договорів про постачання та налагодження імпортних виробничих ліній.
4. Блокування кредитування і провокування подальшого скорочення банківської системи
З 1 квітня НБУ планує запровадити новий порядок оцінки кредитних ризиків. За попередніми підрахунками, обсяги потенційного надлишкового доформування резервів можуть сягнути 130-150 млрд грн., що потребуватиме від акціонерів збільшення капіталу банків на $5-6 млрд. У найгіршій ситуації опиняться банки із порівняно невеликими резервами і об’ємним іпотечним портфелем (УкрСиббанк, Правэкс-банк, ПУМБ, Альфа-банк). Експерти зазначають, що необхідна докапіталізація перевищує навіть результати другого стрес-тесту на 30-40%. При тому що, до капіталізація за результатами стрес-тесту розтягнута на 3 роки, а за новими правилами НБУ щодо оцінки кредитних ризиків докапіталізувати банки доведеться негайно. Тим самим, по-перше, НБУ провокує погіршення якості кредитного портфелю. Оскільки реструктуризовані кредити не визнаються як інструмент порятунку кредитного портфеля, що призводить до необгрунтованого зниження третини кредитного портфеля системи до дев'ятого класу (а це близько 300 млрд грн). По-друге, нові правила змусять банки згорнути кредитування низки груп позичальників, оскільки надмірно знецінюються або повністю ігноруються різні види застав крім "твердих". По-третє, наслідком запровадження більш жорстких ніж європейські, стандартів стане подальше скорочення діючих банків.
Читайте: Эксперт объяснил, почему с Гонтаревой и Яценюком никакой МВФ не спасет Украину
5. Заморожування співпраці з МВФ
Бюджет-2016 приймався під гаслом продовження кредитування з боку МФО. Втім, рішення про чергове заморожування кредитування вочевидь прийняте ще у вересні, коли бюджетний процес був у самому розпалі. Причиною такого рішення з боку МВФ стало невиконання Україною так званих "сигнальних" показників, один з яких – рівень чистих золотовалютних резервів (тобто без кредитів МВФ). За минулий рік НБУ мав би збільшити чисті зотовалютні резерви на $2,098 млрд. За інформацією ЗМІ, в 3 кварталі Нацбанк не виконав проміжні показники на $ 167 млн. У четвертому ж кварталі за програмним сценарієм Нацбанк повинен був купити ще понад $ 2 млрд. У реальності НБУ придбав лише $ 254 млн. у жовтні, а в листопаді - продавав валюту. На 1 грудня 2015 р чисті золотовалютні резерви не тільки не зросли, а зменшилися на $0,6 млрд. і досягли критичного рівня $1,2 млрд. Для порівняння: у 2013 році чисті золотовалютні резерви України були на рівні $15, 2 млрд. Тому, навіть якщо кредитори визнають бюджет-2016 збалансованим, чергові транші Україна навряд чи побачить.
Висновок: Відсутність чіткого плану дій по боротьбі з кризою змушує НБУ приймати хаотичні рішення і сподіватись на те, що вони спрацюють. Натомість така непослідовність у діях навпаки ще глибше заганяє економіку в кризу. Окремі вірні рішення або приймаються занадто пізно, або йдуть у розріз з іншими кроками регулятора. Негативно впливає на економіку в цілому і фінансовий сектор зокрема відсутність злагоджених дій НБУ і Кабміна. Чи не найяскравіший приклад –пущений на ліквідацію системний роздрібний Дельта Банк.
