Блог | Як ви не знаєте, хто такий Коен?
7-го листопада світ попрощався з Леонардом Коеном. Якщо ви з тих, хто думає, що нічого не знає про цього талановитого виконавця, маю вас заспокоїти — ви не тільки знаєте, ви його давно любите. І ось як так сталося:
1. Алілуя, Лео!
Коли ви слухали Бон Джові, Боно, Боба Ділана, "R.E.M.", Ніла Даймонда та Джефа Баклі, то мали помітити, що всі вони свого часу переспівували одну й ту саму пісню. Це і був той момент, коли ви познайомилися з Коеном. Якщо ви дивилися мультфільм "Шрек", то це був контрольний постріл, після якого ви не просто дізналися більше, а вже гарантовано закохалися у Леонарда. А все через неї — пісню "Алілуя" (Hallelujah), під яку Дракон, Осел, Фіона та Шрек так романтично лили сльози напередодні весілля. Впізнати цю композицію просто, навіть якщо не можете згадати мелодію. Коли вам хочеться схлипувати, поки всі протяжно співають слово "Алілууууя" купу разів підряд, а герої на екрані піднесено страждають від туги й світлої печалі, можете ставити гроші на те, що звучить саме ця композиція. Кавери на неї зробили відомим не одного виконавця, а сама вона має кілька варіантів оригінального лібретто.
2. Як взяти Манхеттен, Берлін і весь світ
Особисто я завжди любила пісню "First We Take Manhattan" у виконанні Джо Кокера, і була впевнена, що це його власна робота — так душевно він її співав, так енергійно. "First We Take Manhattan" — одна з найпопулярніших пісень Коена, яка почала жити власним життям і у виконанні деяких артистів виявилася кращою за оригінал. Записана вона була у 1987-му. Першими переспівали трек "R.E.M." Далі цей процес було вже не зупинити. Пісня має складну історію та зачіпає соціальні і політичні проблеми того часу.
Читайте: 15 минут, которые изменят вашу жизнь
3. Я знав всі кнопки в ліфті цього готелю
На своїх концертах Коен розповідав, що досконало опанував єдину високу технологію — ліфт, який сто років тому катав його поверхами особливого готелю — "Chelsea Hotel No 2". Це історія богемного життя і романтичних побачень, яку не так давно по-новому відтворила Лана Дель Рей. Роботи Лани абсолютно в її стилі, пісня у неї звучить дуже тонко і якісно. Не чути її останнім часом ви просто не могли. Якщо захочеться порівняти два прекрасні виконання, раджу послухати у Леонарда саме концертну версію з його поясненнями та історіями про створення пісні. Вони смішні і ліричні водночас. А для молодих виконавців — це приклад якісного конферансу і чудової взаємодії з аудиторією на концерті.
4. Співай, пиши, знімайся та знімай
Леонард Коен мав прекрасне почуття гумору. Його інтерв`ю і виступи завжди були і гострими, і тонкими, і іронічними. А ще він не просто співав, він розповідав свої історії. Те, що не міг вмістити у пісню, випускав у вигляді книг. Перша вийшла у 1956-му, остання — рівно за 50 років, у 2006-му. Ну а вже те, що виходило поза межі книг та пісень, він залишав для кіно. Є фільми, в яких знімався він, як наприклад в епізоді серіалу "Поліція Маямі: відділ моралі". Є медіапродукти, які знімали по сюжетах його книг. А є стрічки, де просто звучить його музика: "Доктор Хаус", "Природжені вбивці" та інші.
5. Подарунок на прощання
Він виступав, коли йому було за 70. Не так давно, у 2012-му навіть поїхав у світове турне. Ви точно хоч краєм вуха, але чули з усіх ЗМІ про дідуся в шляпі, який у 82 роки випустив альбом "You Want It Darker". Диск вийшов 21-го жовтня 2016-го і це був його подарунок світу на прощання. Тому я впевнена, ви стовідсотково любите Леонарда Коена, навіть якщо думали, що нічого про нього не знаєте.
