Блог | Небесна Сотня: біль за надії, що не справдилися
Мій чоловік Oleksandr Ksenofontov ще на Майдані.
Біля Стели стоять небайдужі активні люди. Вони говорять багато правильних речей. Читають Шевченка. Людей небагато. Горять вогні, біля них гріються.
Все мирно.
Але в людей неспокій і біль за надії, що не справдилися.
На Інститутській теж вже малолюдно. Але тим не менш люди йдуть. І несуть квіти.
Ми поклали квіти на місця, де падали герої.
І букет нашому побратимові ще зі студентського Майдану - Устимчику.
Ми з мамою вдома сидимо читаємо історії Героїв Небесної Сотні, щоби ще раз і ще раз зрозуміти, що це були за люди.
Читаючи про них, розумієш, чим насправді ж був Майдан, незважаючи на те, що я простояла на ньому всі 3 місяці і бачила все на власні очі.
Усвідомлення приходить лише з часом.
