Блог | Фальстарт президентської кампанії
Події 18-20 лютого цього року в Україні дали можливість говорити про ймовірні дочасні президентські вибори.
Приводом послужило голосування у Верховній Раді України, коли уряд Яценюка так і не відправили у відставку. Унеможливили це українські олігархи за допомогою особисто відданих їм депутатів, якими керують у ручному режимі. Петро Порошенко отримав прямий хук зліва. Хтось подумав, що він як президент приречений.
У таких ситуаціях першими не витримують маргінальні політики, які сплять і бачать себе з президентською булавою. Серед так званих активістів Революційних правих сил засвітився Юрій Кармазін, який за будь-якої погоди балотуватиметься в президенти України. Сама РПС мала постати не просто як нова політична сила, а, можливо, і як новий політичний проект. Тим, хто стоїть за цими хлопцями, не вдалося збурити суспільство.
Відтак підтягнулися більш серйозні гравці. Володимир Гройсман запропонував провести круглий стіл щодо врегулювання політичної кризи, а Олександр Турчинов оприлюднив матеріали дворічної давнини щодо анексії Криму. Головним було не лише засвітити себе, а втопити Юлію Тимошенко як особу, що не здатна приймати адекватні рішення на тлі військової агресії з боку Росії.
Якщо до Гройсмана і Турчинова приплюсувати Валентина Наливайченка, то матимемо новоспечену президентську трійцю. Але ми вже це проходили. Мали Яценюка, Кличка, Тягнибока, а президентом став Порошенко. Щось схоже може трапитись і зараз, причому ставка знову робитиметься на Порошенка. Гройсман явно виглядає підставною фігурою – з одного боку, аби підсилити президента, а, з іншого, все-таки замінити його, якщо трапляться форс-мажорні обставини.
За логікою подій, повне перезавантаження влади може відбутися в такій послідовності: формування нового уряду, вибори до Верховної Ради, президентські вибори. Сплутати карти головним гравцям українського політикуму здатний лише Путін, якщо зважиться на пряму військову агресію, причому з декількох напрямків, включаючи Крим, Чернігівщину і Харківщину, не кажучи вже, звісно, про Донбас.
Позиції Порошенка сильно похитнулись, але не настільки, щоби можна було говорити про його поразку. Політичних лузерів розводять, як кошенят, пропонуючи їм в якості альтернативи Турчинова чи Гройсмана. Насправді ж альтернативи як такої нема, бо ці політичні фігури – з оточення президента. Тішить, що Порошенко має непогану заміну. Тому й Яценюку не слід думати, що йому не знайдуть достойного наступника. Шанси ж стати президентом Арсеній Петрович втратив остаточно, хоча Юлія Володимирівна про це ще мріє.
Фальстарт президентської кампанії вдався на славу. Ось тільки ми не наблизилися ні на крок до розв’язання політичних й економічних проблем.
