Блог | Затримання Кашуби: "наколядував" чи поплатився за чесність?
Голова Держслужби зайнятості Ярослав Кашуба, точніше його затримання, претендує перетворитися на яскравий епізод у літописі національної боротьби з корупцією. Бо існує чимало непрямих свідчень того, що Кашубу затримали не за хабарництво, а навпаки – за чистку багатьох хабарників, які складали плоть і кров цієї системи.
Корупційна вертикаль у настільки "жирному" відомстві існувати без кришування силовиків не може. Це аксіома.
Коли "при Януковичу" комусь у владі закортіло посадити тодішнього керівника Служби зайнятості Володимира Галицького, у нього та його спільників при обшуку знайшли понад 7 млн дол. та неймовірну кількість усілякого золотого непотребу (годинників, прикрас і т.д.). Якби не важка хвороба, яка догнала Галицького в СІЗО, він зараз був би представником якоїсь із правлячих партій і розмірковував про "злочинних попередників" та "переслідування інакодумства". Ще при житті "громадянина" Галицького, кримінальна справа по його діяннях почала розвалюватися, а по смерті взагалі зійшла на пси. Так ніби він особисто "наколядував" оті всі мільйони, а в системі Держслужби зайнятості не існувало корупційної вертикалі наживи на безробітних, на псевдонавчанні, на спекуляціях з допомогою, на тендерах і т.д.
Розвалена справа Галицького – це яскраве свідчення того, що будь-яка система бореться не з корупцією у відомстві, а з конкретними розпорядниками потоків, і як тільки розпорядник цієї вертикалі пішов у небуття, баланс "системи" відновився: більшість спільників покійного і далі залишалися на своїх місцях, і вони невтомно забезпечували діяльність так званого елеватора – постачання грошей на гору.
Також не складно уточнити, хто "кришує" цю галузь корупційного господарства.
Силовики поділили між собою "теми" (як вони називають проміж себе тіньові фінансові потоки): на чомусь сидять прокурорські, на чомусь "міліцейські", а ось "служба", крім іншого, взяла під себе "зайнятість". Галицького брала СБУ, зрештою, як і Кашубу.
Тепер про останнього: про нього нині говорять переважно лише те, що він автор підручника про боротьбу з корупцією. Але справедливо було б зауважити, що він почав серйозно моніторити фінансову ситуацію в територіальних підрозділах відомства, проводити аудиторські перевірки, зачищати людей Галицького, котрі досі сидять на потоках. Адже саме в регіонах обертаються реальні кошти: реалізовуються програми, проекти, проводиться будівництво, відбуваються закупівлі і т.д. І на центральному рівні - на 10 млрд. грн. позабюджетних коштів досі сиділи люди з минулої епохи, і зараз почалася їх зачистка…
Я не буду стверджувати, що Кашуба – "чистий, як сльоза", я ніколи в житті його не бачив, і у нас немає спільних друзів. Я не знаю, чи взяв він отого хабара… Певно що взяв, за що, формально, його і "прийняли" працівники СБУ. Але реально його посадили, судячи з усього, за те, що він руйнує отой "елеватор", який рік-у-рік гріє душу фаховим борцям з корупцією.
Слідство має бути чесним і ретельним. Але вся ця історія не мала б завершитися розборками "система проти Кашуби", чи "контора проти чужого". Очевидно, варто провести повний аудит вертикалі Служби зайнятості, почистити всіх прилипал, і заодно - вийти на нову модель зменшення безробіття та допомоги тимчасово незайнятим. Інакше, завтра знову з’явиться новий галицький… чи донбаський.
Система потрібує санації.
І ще: це дійсно смішно, що професор – фахівець боротьби із корупцією затриманий на хабарі… Але нині набагато важливіше чесно сказати суспільству, хто несе відповідальність за його призначення. Бо коли відбуваються роздачі портфелів, політичні сили розпихують одне одного плечима, а потім вдень з вогнем не знайдеш, хто в цій штовханині виявився переможцем. Зокрема, за діяльність Кашуби відповідальність на себе мав би взяти "Народний фронт". Затриманий був людиною Олександра Шлапака, той спершу взяв його в апарат Мінфіну, пізніше – "поставив" начальником фінінспеції в Київській області. На цю козирну посаду Кашуба потрапив теж з подачі "фронтовиків", судячи з усього – особисто Арсенія Яценюка, оскільки така номенклатура посад ділилася безпосередньо на найвищому рівні. Про це теж слід навчитися говорити публічно.
