УкрРус

"Краще я б померла, ніж мій тато". Допомога родині загиблого Героя

  • Олександр Гордійчук
    1/4
    Олександр Гордійчук| © ok.ru

"Олександр був доброю людиною. Він вірив в правду і справедливість, хотів довести, що у житті є справжні цінності і боровся за них", - перше, що спадає на думку, вдові Ірині Гордійчук, коли вона згадує свого чоловіка.

Олександр Гордійчук був старшим сержантом 30-окремої механізованої бригади. Саме це з’єднання одним з перших прийняло на себе удар терористичних російських угруповань на Сході. Військовий шлях Олександра розпочався ще в юності, коли він прийняв рішення відслужити строкову службу, а потім – підписав контракт із Збройними силами України. Їздив у миротворчі місії в Косово.

Познайомились майбутнє подружжя Гордійчуків напередодні Нового року. Через два роки побралися, народилася донечка. Олександр намагався робити все, щоб забезпечити сім’ю, тому й пішов служити в миротворчий батальйон. Коли був далеко від родини, то не проходило й дня, щоб не поцікавився, як справи у його дівчаток. А ще – захоплювався спортом, футболом, привозив багато медалей із змагань.

З початком війни Ірина відчула, що чоловік не зможе бути осторонь і піде виконувати свій професійний обов’язок. Так і трапилось. "Сашко тільки-но приїхав з Косово, ми рік не бачились, 5 днів побув вдома, а потім прийшла звістка, що його як професіонала відправляють в АТО", - розповідає вдова Ірина.

Спершу все було добре. Олександр знаходився на КПП у Донецькій області, перевіряв машини, навіть зміг на декілька днів приїхати додому у Новоград-Волинській до коханої дружини та донечки. Ірина тоді перебувала на 3 місяці вагітності. "Саша дуже сподівався, що другою дитиною буде син. Він дуже зрадів, коли знайшов рушник з емблемою футбольного клубу і казав, що буде його берегти, адже після повернення, планував передати синові. Вже після його загибелі, волонтери знайшли того рушника і передали його нам, тепер ми його бережемо", - ледь стримуючи сльози розповідає вдова Ірина Гордійчук. А народилась ще одна донечка, яку Олександр так і не зміг побачити.

13 серпня 2014 року внаслідок артилерійського обстрілу, здійсненого сепаратистами перед наступом, Олександр загинув. "У переддень загибелі Саші, був поганий зв'язок. Він тоді мені ще подзвонив і сказав, що все добре і аби ми не хвилювались. Проте я відчула, що щось не так. Потім на зв'язок не виходив, а я сама йому не телефонувала, бо тоді ще казали, що це небезпечно, адже за допомогою увімкнених телефонів терористи визначали розташування", - говорить Ірина. А потім трапилась біда. На її телефон зателефонували терористи і повідомили, що вона може забрати тіло Олександра, разом ще з п’ятьма військовими у полі. "Я спочатку не повірила в це. Лише через декілька тижнів волонтери, великі їм спасибі, привезли тіла в Дніпропетровськ і я упізнала свого Сашу. Наша 5-річна Катруся як дізналася про смерть, одразу сказала: "Краще б я померла, ніж тато. Я так мало його бачила, ми не награлися, чому так сталося…"", - боляче згадує вдова Ірина Гордійчук. Батьківську любов та турботу запам’ятала тільки старша донечка Катруся, а маленька Любочка тепла татових рук не відчула, бо народилася через п’ять місяців після його загибелі.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Олександр Гордійчук нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Нині родина Олександра Гордійчука є підопічними Громадської платформи "Люди допомагають людям". Вдова Ірина самотужки виховує двох донечок: старша вже навчається у школі, вивчає англійську, займається танцями. Менша починає пізнавати навколишній світ. Жінка хоче виховати їх достойними людьми, і вірить, що жертва її чоловіка, жертва її дівчаток, які більше ніколи не обіймуть свого татка – не даремна. Віримо в це і ми. Тож давайте разом допомагати і підтримувати родину Олександра Гордійчука.

ГОРДІЙЧУК ІРИНА МИКОЛАЇВНА IRYNA HORDIICHUK 4188370023258976 (Райффайзен банк Аваль)

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги