УкрРус

Український культуркампф і зняті перед окупантами штани

12.9т
Потап и Настя
© melap.ru

Етап, який наразі переживає український шоу-бізнес, історики індустрії й нащадки називатимуть "український культуркампф". Цей неологізм найбільш влучно передає сутність ментальних процесів морального одужання української нації та, власне, те, що відчуває зараз українське суспільство по відношенню до власної пісенної культури з початком так званих квот (хоча для мене дещо принизливим в принципі є те ,чому це в Україні квотується рідне, українське, а не іноземне?). Судячи хоча б з того, як багато реклами зараз стало на М2 – зацікавленість новою українською музикою колосальна і всі бачать, яка вона різнобарвна.

Разом з тим в світовій історії шоу-бізнесу важко в принципі пригадати прецедент хоча б 1 суспільного протесту перед концертами поп-зірок. Будь-де. Навіть голлівудським митцям та сценаристам, які не раз зображували навіть Армагеддон, таке в голову не приходило – а в Україні акції протестів відбуваються на протязі останніх 2 років з Лорак, Лободою та Потапом.

Втім, варто зазначити: жодна інша війна, окрім цієї гібридної, жодна інша нація, окрім української – з подібними методами пропаганди та деморалізації ще не стикалася, але не може не тішити, що українці то вже почали розуміти і боротьба за викорінення рашизму як зовнішнього, так і внутрішнього почалася. З якими би словами той рашизм не пручався і не відгавкувався.

По ситуації на листопад 2016, окрім початку діяльності квот, до очищення культурного простору країни від московського впливу, ініційованого системною активністю громадських активістів, завдяки народним депутатам Оксані Корчинській та Ірині Геращенко нарешті долучилися СБУ та Прикордонна служба. Вдається виловилювати, звісна річ, не всіх (найбільше везе співцям пісні "Мой лучший друг президент Путин" на чолі з Тіматі та невеликим театральним антрепризам), але воз з місця зрушив. Не можна цього не визнавати. І всупереч рекламі концерту Крістіни Орбакайте в центрі столиці, я б зовсім не радив київській ваті поспішати купляти на цей концерт квитки.

Сам термін "український культуркампф" я побачив вперше у Фейсбуці Дмитра Корчинського – визначного українського філософа і громадського діяча "Братства", що пророкував війну з Росією всі 25 років української незалежності і є автором відомого виразу "Крим буде українським або безлюдним". (Хоча мені більше подобається його інша, більш героїчна метафора про місію української нації: "украинцы будут осуществлять разведку на стороне сил Света во время Армагеддона".)

Цей пост ДК був присвячений Потапу. Ніхто влучніше за лідера "Братства" наразі не передає ту гамму почуттів, яку відчуває патріотична громадськість в різних містах України до Потапа і активно виражає свою громадянську позицію на протязі всього його ювілейного всеукраїнського туру "Золоті кіти" в різних містах України.

Як результат його 10-річної діяльності як продюсера і виконавця є те, що саме Потап став уособленням того хлопця з українського шоу-бізнесу, що в той час, коли ми воюємо на Донбасі і анексували Крим, знімає в Москві перед окупантом штани і ще й дякує Росії. І геть не розуміє, що тим своїм діянням публічний Потап принизив не тільки себе. Що одягненою вишиванкою, присутністю в ефірі, рекламою в метро та піснями у складі 3-х колективів прощення патріотів не купити, спаплюження української гідності не забуте. Що давно вже час привселюдно покаятися за ганебний вчинок, і щиросердно розкаятися замість того, щоб неоковирно виправдовуватися та казати щось про почуття гумору та зайві хромосоми.

Втім, циніки та любителі чорного гумору, звісно, можуть знайти певний позитив в тому, що свій самий перший тур по Україні і сольний концерт в Києві в ПК "Україна" Потап матиме саме такий, який не мав ніхто – ні Меладзе, ні Ротару, ні Зінкевич, ні Бобул, ні Білик, ні Могилевська, ні Білозір, etc. Або ж, співчуваючи, сказати, що все життя Потап згадуватиме про зняті в Москві штани і що довів свою мужність тим, що ні разу ніде не співав фанське "ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла".)

Хай там як, можна уявити рівень трешу в мозгах "Мозгів" Потапа за ці два дні напередодні його першого (!) великого концерту в головному концертному залі Києва, у ПК "Україна" – найдорожчого, що є в житті кожного артиста українського шоу-бізнесу. Я зовсім не вважаю Потапа дурним, щоб він не розумів, що патріотичний Київ не може не сказати йому та його фанатам своєї думки про зняті в Москві перед окупантами штани.

Напередодні київського концерта Потапа українській шоу-індустрії вкрай доречно зрозуміти, що патріотичні сили України зовсім не будуть миритися з ігноруванням норм моралі та християнства особливо в масс-культурі (хоча прекрасно обходяться без таких, як Потап на фронті). Тож зацитую пост Дмитра Корчинського повністю.

***

"Мішені, по яких здійснює удари український культуркампф, обираються не навмання. З українського ефіру та сцени мають бути прибрані всі пєсні і пляскі окупантів, а також "творчість" їхніх пособників. Проте, також буде торпедоване все, що деморалізує націю.

Для прикладу Потап і Настья мають зникнути не лише тому, що вони полюбляють розважати окупантів, не лише тому, що вони вата, але й тому що їхні кривляння потворні. Дорослий чоловік і жінка репродуктивного віку вдають малолітнього наркомана й проститутку. Впроваджують саме такий поведінковий стереотип, як прийнятний, приємний і веселий.

Публіка, якій це подобається, є непридатною для національно-визвольної війни.

Можливо, така "творчість" є наслідком інфантилізму, нестачі життєвого досвіду. Тоді, як сталося, що означений Потап досі не призваний на фронт?

Рік на ВОПі й творчість покращилася б. Звісно, якби він вижив.

Настя теж могла б народити сім-вісім дітей, бажано хлопчиків, бо війна буде довгою. Біля їхньої колиски вона змушена була б співати, щось справді мелодійне про одвічні вартості.

А до того, їм, мабуть, не варто виступати на сцені Палацу Україна, хоч як би не сумували з цього приводу київські ватники."

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги