Блог | Чи існує життя без МВФ?
26 жовтня в Україні мала розпочати свою роботу місія Міжнародного валютного фонду. До Києва західні кредитори так і не доїхали, але від своїх далекоглядних планів – не відмовились.
Великий брат все бачить
Як відомо, представники місії звірятимуть Меморандум з текстом закону про Держбюджет на 2017 рік. Швидше за все Київ новорічного подарунку у вигляді додаткового траншу може так і не побачити.
Єдине, про що можуть вестись дискусії, – так це можлива співпраця у 2017-му. Четвертий перегляд програми запланований на 15 лютого 2017-го року (сума траншу - 1,986 млрд доларів), п'ятий перегляд - 15 травня 2017-го (1,33 млрд доларів), шостий - 15 серпня 2017-го (1,33 млрд доларів), сьомий - 15 листопада 2017-го (735,8 млн доларів).
Плакати чи радіти? Дійсно, риторичне запитання. Адже безкоштовний сир, як ми знаємо, буває лише у мишоловці. Гроші МФВ – це боргове ярмо, яке уже й так нагнуло Україну до межі можливого. Країна уже ледь повзе під вантажем взятих на себе фінансових зобов’язань. Мало того, що співпраця з МФВ, – це апріорі ріст соціального напруження, так це ще й низка серйозних політичних та економічних викликів.
У Держбюджеті на 2017 рік головна стаття видатків – це повернення боргів сумою 260 мільярдів гривень, які Україна встигла накопичити за останні 2,5 роки. Вражаюча цифра. І як завжди – хто віддаватиме ці борги? Звісно, прості українці зі своєї й так пустої кишені.
Читайте: Що чекає українців після підвищення зарплат
На межі фантастики
Безперечно, державі, яка перебуває у стані війни, потрібні гроші. Це зрозуміло. З іншого боку – у нас просто немає можливості віддавати захмарні борги. Відповідь – давайте шукати компроміс. Будьмо максимально відвертими – без ефективного, прозорого та зрозумілого економічного поля вливання західних мільярдів – це все одно, що набирати воду дірявим відром.
Україна повинна спершу якісно трансформуватись, провести прозорі економічні реформи. Тоді не доведеться жити за принципом "сьогодні дали – а завтра як Бог дасть". Поки що усі перспективи економічного зростання України затьмарюються банальним корупційним димом, який за останні 25 років так і не розвіявся. І жодні гроші МВФ цей дим не знищать.
Взяти чужі гроші – це найпростіше. Чому, натомість, не провести судову реформу, чому не створити конкурентне бізнес-середовище? Чому у нас досі не запрацював нормальний європейського зразку антимонопольний комітет? Якби ми вирішили ці системні питання, то повірте, до Міжнародного валютного фонду не довелось би ходити як за свяченою водою.
Грецькі граблі
Що таке борги і як з ними жити добре знають з власного досвіду греки. Саме їхня країна є одним з найбільших боржників МВФ. У 2010 році там розпочалась масштабна антикризова допомога. Останні шість років Елладу "рятують" двома пігулками – залучення зовнішнього фінансування та затягування пасків із зменшенням соціальних видатків.
Поки що результатів від такої терапії не видно. Країна перебуває в постійному очікуванні дефолту. А її борг на сьогоднішній день складає більше 300 мільярдів євро. При цьому, чергові транші МВФ в Афінах сприймаються уже як манна небесна. Адже раз скуштувавши цього пирога, зупинитись уже дуже складно.
Зауважу, що лише протягом 2010-го року уряд Греції в декілька заходів урізав зарплати і премії бюджетникам, істотно збільшили ПДВ і акцизи, пенсійний вік жінок підвищили до 65 років, тобто до рівня чоловіків, а також прийняли рішення приватизувати держпідприємства, зменшивши їх кількість з 6 до 2 тисяч.
Політика "затягування поясів" під час кризи не принесла успіху і тільки поглибила економічний спад. Я вже не говорю про соціальні протести. Вони уже стали невід’ємною частиною епічного серіалу " Місія МВФ в Греції".
Читайте: Рост производства 2% - это много или мало?
Відомо, що збільшення податкового тиску веде до скорочення підприємницької активності та падіння платоспроможності громадян. Греки все це відчули на власній шкурі. Їхня економіка не тільки не оздоровилась, а й увійшла у стадію регресу. Тому Україні треба пильно придивитись до досвіду цієї країни.
На тлі девальвації гривні та масового зубожіння громадян виконання таких вимог МВФ як підвищення тарифів, зменшення соціальних виплат, підвищення пенсійного віку призведе не до покращення економіки, а навпаки – до остаточного соціально-економічного колапсу. В умовах постійно діючого конфлікту з Росією ми не маємо права на подібні експерименти.
Життя без МВФ існує
Нас постійно переконують, що Україна без грошей МВФ піде з торбами по світу. Це далеко не так. З торбами підуть якраз ті, хто наживається на цих кредитах. Місія МВФ привезе нам і нашим дітям хіба що нові борги. Що простій людині від цього?Хіба зарплата збільшиться? Ні. Ці мільйони не доходять до людей. Вони залишаються на рівні депутатів, міністрів.
Місія МВФ – це нові власники України. Її нові акціонери. Вони, практично, купують нашу державу оптом. Варто це розуміти перед тим, як йти на поклін до того, хто веде тебе у прірву.
