Блог | Як я согрішив перед Великоднем
Затяжні травневі свята відгули. Питання, яке найчастіше мені довелося чути на Пасху і після неї так чи інакше, містило здивування відносно можливості дотримуватися посту під час служби. Можу запевнити, що служба великому посту не завада, перевірено на власному досвіді. Щоправда маю уточнити, мій досвід пов'язаний виключно із частинами, які не знаходяться у зоні АТО. В плані утримання від їжі тваринного походження і, звімно, повної відмови від алкоголю питань у мене особисто не виникало, проте армійське будення настільки специфічне, що певних "грішків" уникнути не вдалося.
Так випало що у ніч перед Великоднем на дводобову варту заступав саме наш батальон. Обов'язковий стройовий огляд у страсну суботу розпочався дещо раніше, мене безпосередньо ця процедура не стосувалася, тому я знаходився у розташуванні, аж коли помітив як коридором з автоматом і якоюсь коробкою біг військовослужбовець: "Товарише, у мене є машинка чи не міг би врятувати, завернули з плаца, на варту ось вже виїзджати, а мені наказали підстригтися," - видав він, скидаючи на ходу кашкета. Зарослим він аж ніяк не був, з чого напрошувалися висновки, що якийсь офіцер вирішив проявити свою значущість, а насправді оголив наявні комплекси. "Що мабуть замкомбрига або комбат завернув?" - уточнив я. "Та ні, ротний, але варіантів усе одно не було". "Чим нижче посада, тим менше шансів сподіватися на адекватність," - таким був мій висновок та діватися нікуди, треба було рятувати солдата. Зрештою я брат перукаря, то підстригти майже під нуль машинкою мені до снаги. Лише під кінець екзекуції, я згадав про страсну суботу, останній день Великого посту, що сам я не голився другий день поспіль: "Треба було нагадати ротному про страсний тиждень," "В армії, такого поняття немає, він навіть і слухати не став би," - сказав солдат і побіг змивати рештки волосся з шиї аби встигнути на варту, а мене лишив на одинці з моїм гріхом.
