УкрРус

Ворог всередині нас

У нас дивна ситуація на інформаційному фронті. Начебто уже є міністерство, але які у нього повноваження і які важелі? На що реально воно може впливати? В які моменти може втрутитися і щось заборонити, закрити, ліквідувати? В Україні повно антиукраїнських видань, які виходять в різних областях. Зазвичай це малотиражні видання, але є і одне велике щоденне безкоштовне видання, за яким в деяких містах навіть шикуються черги. Якщо казати саме про малотиражки, то вони не мають змоги виживати ні за рахунок продажу, ані за рахунок реклами. Їх хтось дотує, пише Юрій Винничук для "ТСН".

Питання на засипку до СБУ: хто? Здогадатися можна, але бажано знайти конкретних замовників, а ці видання, що виходять в умовах війни, закрити. Війна війною, але торгівля і контрабанда з окупованими територіями процвітає. Ми вимагаємо нових санкцій, але зі свого боку не квапимося їх розширяти. Ну, в принципі, нічого нового. Під час обох світових воєн багато хто заробив чималий капітал. Війна – це як грандіозна будова, де грошові потоки самі лізуть до рук. Мільйони, які йдуть в АТО, кудись випаровуються, бо військо тримається на волонтерах і підтримці населення. Я це чув від кількох різних офіцерів. Усі вони розповідають, що хто тільки їх не харчував і не вдягав, але тільки не міністерство.

Військомати мають свої заробітки. Причому примудряються брати гроші не тільки у тих, хто хоче уникнути призову, але і в добровольців, які рвуться на фронт. Всі ми читаємо про різні подвиги СБУ, про лови на сепаратистів, їхніх агентів і таке інше. Але коли поговорити з військовими, то насправді ситуація не така красива, як виглядає. Чимало бойовиків були затримані саме військовими і лише передані в СБУ. А це не одне й те ж, що самим уполювати. Ну, як, скажімо, СБУ могло захопити танк і танкіста? Показали йому посвідчення? Крім того, безліч випадків, коли військові передавали бойовиків і росіян в СБУ як полонених, а за якийсь час раптом з'ясовується, що нема на кого міняти наших полонених. Куди вони зникли? Але й це не загадка, бо дехто з них попався вдруге і розповів, що їх просто передали російській стороні. Існування тоталітарних сект, які відверто зомбують людей, переконуючи в тому, що йде братовбивча війна, і закликаючи до бойкоту мобілізації, ніким не відслідковується.

Читайте:Россию ждет два варианта развития событий

Догналіти продовжують свою діяльність. Ніхто навіть не зайнявся простим питанням: на якій підставі отримали вони земельну ділянку і приміщення? За які кошти живуть? Війна – це як грандіозна будова, де грошові потоки самі лізуть в руки. Те саме секта свідків Єгови. Доки не було війни, їхні "миротворчі" базікання сприймалися як переливання пустого в порожнє, але зараз це вже інша картина. Зараз це вже антиукраїнська пропаганда, підривання військового і патріотичного духу. Бо свідки не визнають поділу людства на нації. А, отже, усі народи брати, а братів убивати – гріх. Зараз секти мають значні поповнення. Молоді люди, які не хочуть потрапити на фронт, записуються у секти і отримують змогу служити, не служачи, або й узагалі відмазатися від армії. Московські батюшки на проповідях теж торочать про те, що не можна вбивати братів. В результаті серед новобранців новий спосіб ухилитися від фронту: нам батюшка забороняє убивати братів. Хтось цим питанням займається? Хтось із СБУ відвідав Почаївську лавру? Познайомився з літературою, яку там розповсюджують? Читав їхні газетки, де розповідається про "єдіний народ" і прихід диявола, який збурив українців на великий гріх. Про кляту Америку, геїв і негрів, які тільки і чекають, щоб окупувати Україну. Чи зацікавилися в СБУ зеленими чоловічками в чернечих рясах на Закарпатті? Ці клієнти розмовляють на ісконном русском і скидаються скорше на спецназівців, а не на ченців. Є російські сайти, заточені на українську тематику, де автори з України ведуть інформаційну війну проти самої ж таки України. З цими авторами хтось провів виховну бесіду?

А що ми спостерігаємо на нашому телебаченні? Російські серіали не зникли. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман підписав закон про заборону серіалів, які пропагують країну-агресора. Але при цьому додав: "З екранів зникне пропаганда Росії. Залишаться фільми про любов". Я міг би назвати чимало фільмів про любов, де хахол виглядає дебілом. Ну, наприклад, загалом гарний фільм "Покровскіє ворота". Українець там у хрущовській псевдовашиванці відвертий дундук. Але добрий. Ну, як кожен дурник. Шоу Шустера і Кісельова – це як окрема республіка. Там можна почути безліч усіляких пропагандистських небилиць. Минулої п'ятниці вигулькнув із небуття Задорнов і грав дурника. Мовляв, він уже рік нічого не пише про Україну, бо ми "братья".

Я не розумію, навіщо його взагалі було запрошувати на шоу? А якщо він був у Києві, то, мабуть, не тому, що його запросили на шоу, а мав, очевидно, десь концерт. І це людина, яка, постійно камлаючи про братство словянських народів, дере лаха з дурного хахла і його не менш дурнуватої мови. Ну, я не уявляю собі, щоб артиста, який ображає національну гідність, наприклад, француза, запрошували на виступи у Францію. Та ще й крутили на телебаченні. Задорнов у часи Януковича називав українську опозицію "еврохохлами". Та всі рекорди за популярністю бив наступний пасаж Міші уже під час Майдану: "Конечно, я понимаю западных украинцев, их я не виню. Они всегда были предателями. Они всегда лежали под Польшей. А поляки всегда предавали Россию в угоду любым западным интересам". При цьому наприкінці жовтня тодішній міністр культури Євген Нищук повідомляв, що Задорнов потрапив в список діячів культури, яким заборонений в'їзд на територію України. Мабуть, щось із того часу змінилося. А Клара Новікова, для якої українська мова привід пореготати? Чому вона вільно собі в'їжджає і виїжджає? Приїхала, покпила з хохлів і спурхнула.

Майдан і війна, як лакмусовий папір, розкрили нутро багатьох представників російської культури. Як, наприклад, письменника Захара Прілєпіна, який мріє в'їхати у Київ на танку. Ну, на танку в'їхати йому, мабуть, і не вдасться, але зате він може вільно в'їжджати будь-яким іншим транспортом. Ніхто йому цього забороняти не збирається, попри відверто антиукраїнські висловлювання. Колись про цю війну писатимуть як про дивну війну. Я думаю, що ще жодна країна не поводилася так толерантно з агресором, як ми. І жоден уряд у стані війни не ставився так байдуже до ворожої агентури.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги