Блог | Як Кремль окуповує український телеефір
Що приховують "кремовые шторы" в серіялі "Нє зарєкайся"?
Оскільки захисники серіялу "Нє зарєкайся" однаково звинуватили нас у висмикуванні фраз персонажів з контексту, дозволю собі й справді "висмикнути" дещо на світло денне, й не з контексту, а з підтексту, який у цьому серіялі важливіший за текст.
У п’ятій серії головна позитивна героїня Люда (вона не сепаратистка), нарешті опинившись у безпеці після надцяти років колонії та після низки смертельних випробувань, пов’язаних з війною на сході України та окупацією Криму, виголошує тост (капс мій):
– Давайте выпьем за кремовые шторы. За ними отдыхаешь душой, забываешь о всех ужасах ГРАЖДАНСКОЙ ВОЙНЫ. Ведь наши души так жаждут покоя. Кремовые шторы отделяют нас от всего мира, такого жестокого и несправедливого мира.
Закоханий у Люду головний позитивний персонаж Алєксандр (який був на Майдані й невдовзі піде воювати в АТО), впізнає цитату з Булгакова та в захваті каже:
– Да, "Белая гвардия" – я недавно перечитывал. Да, кремовые шторы. Как будто ВСЕ ЭТО НАПИСАНО ПРО СЕГОДНЯШНИЙ ДЕНЬ, правда?
Люда киває.
Читайте: "Не зарекайся": Нацсовет внепланово проверит телеканал "Украина" из-за "хороших ополченцев"
Насправді, це цитата з булгаковської п’єси "Дні Турбіних", написаної за мотивами роману "Біла гвардія". У п’єсі, у репліках Ларіосика про "кремовые шторы" є слова про громадянську війну, яких немає в романі. А з роману до тосту Люди додано означення світу, яких немає у п’єсі. Щоправда, у "Білій гвардії" світ "за шторами" не буденно "жестокий и несправедливый", а високомовно "грязен, кровав и бессмыслен".
Отже, автори фільму навіщось вклали в уста головної позитивної героїні слова про ГРОМАДЯНСЬКУ війну. І не звідкись, а з п’єси Булгакова про білогвардійців-русскомірців, які не шанують ні Скоропадського (перебуваючи в нього на службі), ні Петлюру (від якого боронять Київ), з презирством ставляться до всього українського, а в романі ще й збиткуються з української мови.
Очевидно, що автори "Нє зарєкайся" зробили це не механічно й не випадково. Ну не може автор, який все життя працює зі сценаріями, скомбінувати та включити до тексту цитату, не подумавши про її доречність і не зваживши кожного слова. Далі головні позитивні герої серіялу приміряють цитату про громадянську війну до сучасних подій і погоджуються, що "все это написано про сегодняшний день".
Гадаю, в притомної людини після цього не залишиться ніяких сумнівів, що це ніяка не випадковість, а справжня пропаганда, до того ж, майже не прихована й кострубата. Щоб зрозуміти, кому вигідна "гражданская война на Украине", поґуґліть, чиї сайти про це найбільше пишуть. Саме в тому, що війна в Україні – громадянська, кремлівська гебня намагається переконати Захід.
Передбачаючи лемент "оні хотят запрєтіть і Булгакова!", наголошую: мова зараз не про Булгакова, не про його українофобію й не про доречність цитування. Мова про те, що в "Нє зарєкайся" глядачам нахабно впихають тезу кремлівської пропаганди про "гражданскую войну на Украине", а головних позитивних персонажів чітко й недвозначно асоціюють з булгаковськими білогвардійцями, котрі зневажають українське, навіть воюючи на боці України. Як і білогвардійці Булгакова постають ледь не головними захисниками Києва, аристократами, професійними військовими, яким "селюки"-українці ледве не заважають воювати, так і в "Нє зарєкайся" головні герої – носії російської культурної традиції, вони домінують на Майдані й в АТО, а носії української мови й української культурної традиції – як приший кобилі хвіст – лише кілька разів потрапляють у кадр.
Фактично, "Нє зарєкайся" — це чергова спроба "русского міра" рейдернути в українців не лише Майдан і війну за незалежність, а й саму Україну, як свого часу в нас рейдернули назву Русь і безліч українських історичних та культурних надбань. Якщо погодимось, що нас немає — нас не буде.
P. S. До речі, "Дні Турбіних" Булгакова полюбляв Сталін, він вважав п’єсу корисною саме з погляду пропаганди.
