Блог | Міліції не довіряли і боялися, а після Майдану – ненавиділи
Усі, навіть конспірологічні, версії подій має бути чесно обговорено. Всі хибні припущення - спростовано.
В рамках розслідування стрілянини в Княжичах, тимчасовий виконувач обов’язків голови Нацполіції Вадим Троян заявив про відсторонення керівників трьох підрозділів київської поліції. Загалом від роботи на період розслідування усунено 26 правоохоронців. Затримано 6 членів банди. Вже заявлено, що серед затриманих є люди, пов'язані з МВС – колишні співробітники, - пише Лариса Волошина для Newsru.ua. - Прокуратура та МВС дали вичерпні відповіді на запитання, визнали помилки. При цьому неважко помітити, що історія обростає новими подробицями. В пресі з'являються одкровення свідків, фото з міста подій та роздуми, які не збігаються з офіційною версією.
Навколо трагедії створюється додаткове тло. Щось подібне вже відбувалося стосовно правоохоронців та їхній дій раніше. Наприклад, смерть мешканця райцентру Криве Озеро представлялася низкою вітчизняних ЗМІ мало чи не "новою Врадієвкою". Хоча нічого подібного до подій 2012 року там і близько не було. Жодної спроби прикрити "своїх", жодного намагання керівництва уникати розслідування дій підлеглих, які призвели до загибелі 31-річного Олександра Цукерберга.
Насправді намагання закинути суспільству мислевірус про "поліцейський терор" відбуваються постійно. Будь-яка ситуація, в якій фігурують правоохоронці, негайно в певних ЗМІ обростає домислами, за якими стоять дуже зрозумілі цілі - налякати, посіяти недовіру, знайти підставу попащекувати, ніби домайданні часи повертаються. Є спроби і трагедію в Княжичах також поступово перетворити на чергову "псевдо-Врадієвку". Жахливий випадок, пов'язаний зі смертю п'яти людей використовується як привід для дискредитації всієї правоохоронної системи країни.
Читайте: Медленная полиция и скоростное пьяное быдло
Щодо Княжичів є багато моментів, які потребують пояснення. Наприклад, чому ДСО затримало розвідгрупу, замість того, щоб перевірити документи? І чи були службові посвідчення на руках у розвідників? Чому КОРД почав стріляти на ураження? Як взагалі машини ДСО проїхали в зону проведення спецоперації? Чи були додаткові пости спостереження на в'їзді в селище? Хто стріляв у розвідників, яких КОРД намагався визволити з машини ДСО? І головне, який стосунок до перестрілки між різними підрозділами МВС мають затримані в іншому місті члени бандитського угруповання? Чи були вони на місті подій? Якщо задля їхнього арешту було потрібне спостереження, то чи арешт їх тепер, після стрілянини, не ставить під сумнів усю роботу? Питань ще багато.
Відповідь на них може дати тільки слідство. Але від деяких найбільших критиків МВС по Княжичах ми чуємо не питання, а версії, натяки, домисли та чутки. Навмисно створюється ситуація невизначеності. Це породжує конспірологічні версії, які тільки дезорієнтують суспільство та підвищують загальний рівень недовіри.
Сприйняття правоохоронної системи як знаряддя для зміцнення особистої влади та збагачення – це надбання пострадянських часів. Радянський міф про "мою міліцію, яка мене береже" поступово був замінений у колективній свідомості українців на образ безкарної банди у погонах, яка діє завдяки круговій поруці. Міліції не довіряли, її боялися, а після Майдану – ненавиділи. Саме тому ідеєю реформи правоохоронної системи та створення Нової поліції в першу чергу було повернення суспільної довіри. У відповідь сили, що не бажають ніякого реформування силових структур, вдаються до того, що називається підміною суті.
Робиться це так. Будь-який випадок зловживань на місцях роздмухується до грандіозних розмірів і неодмінно містить вимогу відставки всього керівництва МВС. Справжні правопорушники тут наче виносяться за дужки. Значення має тільки їхня належність до правоохоронних органів. З іншого боку, просувається думка, що справжні реформи можливо проводити тільки сильною рукою.
Читайте: Полиция беспомощна перед моральными уродами
Таким чином створюється новий антилогічний міф про "європейські стандарти" з суворим лицем. Поступово склалася дивна ситуація, коли відставки керівництва за будь-яку провину підлеглих вимагають ті ж самі люди, які нарікали на відсутність "сильної руки". Цією штучно створеною суперечністю вміло користуються популісти та пропагандисти. Хоч би якою була реакція керівництва на конкретний вчинок виконавця – вона завжди була не такою, "як треба". Річ у тім, що право на життя мають будь-які версії подій у Княжичах. Важливим є тільки вирок. А до нього ще далеко. Суспільну думку навмисно накручують навколо "альтернативних" версій, які самі по собі є небезпечними. Адже ґрунтуються вони на глибинному уявленні народу про сутність вітчизняної правоохоронної системи пострадянського зразка та на дуже перебільшеному очікуванні від керівництва такої всевидющості, всезнання і непогрішності, яке неможливо задовольнити.
З чутками треба працювати так само ретельно, як і з розкриттям злочинів. Тому що вони є засобом суспільної комунікації, який використовується задля створення певного колективного емоційного тла. Справа не в інформації, яку доносять чутки, а в тому, що вони посилюють невизначеність. В ситуації гібридної війни треба боротися за сенси так само завзято, як і за правду. Всі, навіть конспірологічні, версії подій має бути чесно обговорено. Всі хибні припущення - спростовано. Інакше вони неодмінно торкнуться кожного в системі МВС. Чуткам не можна дозволяти жити власним життям тільки тому, що вони неправдиві, а інколи й безглузді. Тут діє правило: якщо щось може бути розтлумачено двома способами, то воно неодмінно отримає найгірше для вас пояснення.
