Чому бійці АТО чинять суїциди
Під впливом внутрішніх або зовнішніх стресових факторів людина за збігом обставин може вчинити суїцид.
Потенційно, при певних обставинах, до самогубства схильна кожна людина, як сильна, так і слабка. Сильна людина частіш за все іде на самогубство заради інших. Під час військових дій, наприклад, вона хоче прикрити товаришів або свідомо іде на виконання смертельного завдання. Мотиви можуть бути різними, наприклад, помста за вбитого друга. Буває і таке, що з дому приходить звістка, що кохана вже не чекає і виходить, що зв'язок і сенс життя, який давав сили справитися із труднощами на війні задля повернення додому - втрачений.
На жаль, відсутність психологічного карантину для військовослужбовців після їхнього виходу із зони бойових дій, призводить іноді до так званих, на перший погляд, немотивованих суїцидів. Хронічне напруження нервової системи людини в ситуації бойових дій призводить до певної адаптації психоемоційного апарату і тримання тиску стресогенних факторів. І потім, коли різко ця напруга спадає, у зв’язку із виведенням підрозділу на ротацію, включаються інші захисні механізми очікування напруги. Наприклад, параноїдальні характерні навіть для сильних за психотипом людей.
Мені довелося "працювати з бійцем", який виконував службу в штабі в зоні АТО. Після виводу їх підрозділу на ротацію в нього "прокинулося" почуття провини перед тими, хто був на передовій. Він не міг дивитись їм в вічі, взяв автомат і два рази вистрелив в себе. Чудом залишився живий і потім дякував за це Богові.
На війні, як на війні. В одного мобілізованого, в якого вдома залишилась сім’я і діти, на передовій з’явилася коханка. Є жінка дома і є жінка на війні. Такі собі подвійні стандарти. За півтора місяці до демобілізації коханка, щоб не втрачати чоловіка говорить йому, що вагітна і якщо він не одружиться з нею – вона про все розповість його законній дружині. Чоловік мав авторитет, як серед товаришів по службі, так і серед односельчан. І взагалі на фронті показав себе дуже позитивною сміливою людиною і тут така ситуація.
Він, наче опинився у безвиході. В нього конфлікт інтересів, бо не може зізнатися дружині, яка чекає його з дітьми, для яких він герой й ідеальний чоловік. І себе він теж сприймає, як нормального хлопця. А тут тиск відповідальності ще перед іншою жінкою та ще й вагітною. В свідомості людини це не складається в єдиний пазл. Свідомість розщеплюється і "Я-ідеальне" людини не може сприйняти своє "Я-реальне". Військовослужбовець не витримав цього і застрелився. Напевно, якби чесно зізнався і вибачився, його законна дружина йому б простила, але не сталося…
Є ситуації, коли боєць вважає, що через нього загинули люди і він вирішує, що йому теж жити далі не варто. Або ж приймає таке рішення під впливом емоцій, входить в афективну реакцію і накладає на себе руки. Причиною цьому може стати ідеальна уява про себе, яка не співпадає з ситуацією, що склалася. Наприклад, не зміг захистити товариша по службі або різко втратив авторитет, не може дивитися іншим бійцям в очі і не може ними командувати. І якщо це не стикується із ідеальним уявленням про себе, може статися ситуативний суїцид, коли під впливом обставин різко йде емоція, афективна реакція і людина накладає на себе руки.
Читайте: Господин генерал, а слабО застрелиться?
Схильність до самогубства мають люди, які постійно перебувають у тривожному стані. Як правило, в них звужена комунікативна функція і про свої внутрішні переживання вони нікому не розповідають. Такі собі інтроверти. Їм важко зняти із себе внутрішню напругу, тому вона в них постійно накопичується. Ситуація посилюється, коли трапляється психотравмуюча подія і вона набуває хронічного характеру. Достатньо одного психотравмуючого інциденту і може статися біда.
Одного разу, мені довелося "розслідувати" обставини такого суїцидального випадку. До армії призвався боєць у якого за півтора року із сім’ї пішов батько, одружився і народив дитину в іншій сім’ї, де вже було троє дітей. Хлопець і двоє його братів зайняли сторону батька. Але мати відчула себе зрадженою саме цим хлопцем, старшим із братів. Вона практично не спілкувалася із ним після його призову до армії.
І от перебуваючи в довготривалій психологічній травмі, розриві відносин із матір’ю, боєць був на самоті. Друзів в армії в нього не з’явилося. В той же час, його призначають командиром відділення, і так сталося, що він несвідомо підвів товаришів, всю роту. Але в силу того, що він був дуже сором’язливим і ні з ким не міг відверто поговорити про це, відчував велике почуття провини перед товаришами. Наступного дня мав бути черговим по роті. І коли до нього дійшло, що він, заступаючи на це чергування, має дивитися в очі тим людям, яких начебто вчора зрадив і повинен командувати ними, внутрішньо себе накрутив, що він "погана людина".
Читайте: Реалии оккупированного Донецка в 2016 году. Часть 1
На фоні довготривалої психотравмуючої ситуації він не знайшов примирення між своїми двома "Я" - добрим хлопцем і тим, хто зраджує і пішов на суїцид. Випадково, чудом його врятували, після трьох діб коми він прийшов до свідомості і, слава Богу, лишився живий.
Суїциди трапляються і під певною деградацією особистості. Особливо, коли є довготривала алко або наркозалежність. Деградуючи, у стресовій ситуації людина втрачає над собою контроль і вчиняє суїцид.
При демонстративному суїциді, коли людина при всіх відкрито погрожує себе вбити і шантажує оточуючих, у більшості таких випадків цього не робить. Максимум на що здатна – це поранити себе.
