УкрРус

Віднині українці заплатять за помилки Яценюка

За результатами переговорів з МВФ можна зробити сумний висновок: у свою другу прем’єрську каденцію Арсеній Яценюк також не налаштований проводити справжні реформи у країні, як і першого разу. Арсенію Петровичу було значно важливіше отримати будь-якою ціною гроші Міжнародного валютного фонду, які підуть на ілюзію стабілізації, ніж реально змінити країну.

"Обозреватель" декілька днів тому написав про дикі – як по нинішніх днях – вимоги Фонду щодо "України", вони прості по суті, але складні з точки зору наслідків для країни:

  • скоротити близько 230 тис. бюджетників (в тому числі – лікарів і вчителів);

- підвищити вартість газу в 4-6 разів;

- підвищити пенсійний вік до 65 років;

- урізати бюджет на 48 млрд. грн.

Якщо узагальнити пропозиції Фонду, то суть їх проста: перенести весь тягар кризи на простого громадянина. З частиною вимог можна було б погодитися, але не з усіма одразу. Бодай тому, що вони не несуть реформаторського начала, і побудовані винятково на "затягуванні пасків". Минулого тижня колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі розповів одному з українських телеканалів, що МВФ з подібними пропозиціями звертався і до грузинського уряду, але його послали під три чорти. Саакашвіллі говорив, що рецепт успіху – в іншому: "В сочетании с реальными результатами по борьбе с коррупцией, с реальным бюджетным процессом, который должен пойти. У вас какое главное противоречие? Что вы не можете снизить налоги, потому что и так казна пустая. В Грузии тоже была пустой казна, и мы снизили налоги на 60%. МВФ сказал, что вы ненормальные, а у нас в первый год налоговые поступления повысились в два раза. В результате за все годы моего правления бюджет Грузии вырос почти в 11 раз, при условии сокращения налогов".

Рецепт уряду Арсенія Петровича інший: в першу каденцію він заморозив усі соціальні виплати на рівні арбузівського курсу 8/дол., девальвував гривню, а уряд другої каденції "реформатора Яценюка" добиває підвищенням комунальних тарифів, збільшенням пенсійного віку і т.д. При цьому – фактичні податки в країні зростають. Іншими словами, Арсеній Петрович створює такі умови для своїх виборців, щоб вони комфортніше почувалися з автоматом в окопі на передовій, чи з лопатою в Італії, ніж у власній домівці.

Якби пан Яценюк захотів, він міг би доказати безглуздість певної кількості вимог МВФ. Візьмемо для прикладу одну з них: підвищення пенсійного віку. Міжнародний валютний фонд прагне, аби українці виходили на пенсію в 65 років (тоді як середня протяжність життя у чоловіків становить 62-69 років!). Однак підвищення віку не призведе до нарощення наповнення ПФ: декілька років тому в країні вже було піднято пенсійний вік для жінок в рамках т.зв. "пенсійної реформи Азарова-Тігіпка", і з тих пір дефіцит Пенсійного фонду збільшився з 50-ти млрд гривень до 80-ти. Якби цей трюк було б пророблено знову, результат не складно було б передбачити.

Бо!.. Ключова проблема ПФ – не в кількості пенсіонерів, а в тіньових зарплатах. За минулорічними оцінками, порядка 200 млрд грн нині виплачується в тіні, а цього року питома вага конвертів збільшилася, адже, по-перше, уряд де-факто підвищив податки, а економічна ситуація лише погіршилася. Якщо Кабмін і надалі збирається дотримуватися такої ломової макроекономічної політики, то для наповнення Фонду у нього є лише один вихід – підняти пенсійний вік до 100 років, причому – заднім числом, навіть для тих українців, котрі вже є пенсіонерами. Лише тоді підвищення віку дасть відчутний економічний ефект.

Ця логіка є очевидною, але на зустрічі лідерів фракцій з президентом Арсеній Яценюк заявив, що "ми мусимо йти на ці умови", інакше "не дадуть грошей". Тобто він публічно заявив про свою згоду на підвищення пенсійного віку.

Кредит МВФ – будь-якою ціною.

Чи не єдиним урядовцем, котрий опротестував пенсійну вимогу МВФ, був міністр соціальної політики Павло Розенко… який на згаданій зустрічі у президента заявив про безглуздість підвищення пенсійного віку, і Петро Порошенко лише тоді дав вказівку долучити Розенка до переговорів з Фондом, "аби постаратися переконати емісарів МВФ".

На той момент Арсеній Яценюк уже встиг заявити, що перемовини з Фондом відбуваються дуже продуктивно, і залишилося лише складне питання - щодо реформування енергетичного сектору. У перекладі з чиновницької мови на українську ми готові прийняти всі вимоги МВФ, лише хочемо зберегти деякі спецможливості одіозного "Нафтогазу України".

Знову напрошується порівняння урядів першої та другої каденції прем’єрства Яценюка: "перший" Арсеній Петрович не проводив реформи, бо над усе хотів виграти парламентські вибори, займаючись популізмом, що навіть зірвав отримання двох траншів МВФ загальною сумою 3,1 млрд дол., а також одного траншу від Світового банку за програмою DPL в 500 млн дол. А в друге прем’єрство він готовий пожертвувати долями мільйонів людей, аби лише не вступати в суперечку з Фондом.

Наскільки можна зрозуміти, вимогу про підвищення пенсійного віку таки вдалося відбити, але в Меморандумі між МВФ та Україною, судячи з усього, буде багато інших підводних каменів. І коли б Арсеній Петрович був би в опозиції при "Азірову-прем’єрові", то вже волав би про державну зраду і про шкідливість плазування перед МВФ.

Яценюк рік назад пообіцяв реформи. Ось "отаманський запас" скоро з’явиться, а реформ все ще немає. Грузини стратегію змін оприлюднили через 2 тижні, комусь вдавалося народити такий документ через 100 днів. Скільки часу знадобиться Арсенію Петровичу?

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги