УкрРус

Українські СІЗО та тюрми: 219 смертей за рік

Нещодавно загинув в’язень у Лук’янівському СІЗО, і громадськість почала активно це коментувати. Я лише хочу привести деякі факти та статистику, щоб ті, хто хоче висловитись з цієї болючої тематики, спиралися не лише на емоції.

Аналіз офіційної статистики свідчить, що з 2012-го року і до 2015 р. кількість смертей серед ув’язнених, засуджених, та тих, хто перебував під вартою, зменшилася майже відвічі (у 2012 р. – 450, у 2015 – 219).

Щоправда, слід зазначити, що і кількість ув’язнених за цей же період теж зменшилася більше як удвічі.

У 2015 році до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло понад 600 скарг з місць несвободи про неналежне медичне обслуговування.

Найбільше скарг стосувалося ненадання стаціонарного лікування. Так, особи, які вже відбувають покарання, але потребують медичної допомоги, мають бути доправлені до відомчих лікарень пенітенціонарної системи, що почасти знаходяться у віддалених регіонах. Як наслідок, особа, яка потребує невідкладного стаціонарного лікування, протягом досить тривалого часу (іноді до року) чекає наряду на етапування до лікарні. При цьому, сам процес етапування може тривати до двох тижнів, а жахливі умови у спецвагонах можуть створювати загрозу життю і здоров’ю етапованих, їх вже можна трактувати як катування або жорстоке поводження.

Системною є проблема стаціонарного лікування осіб, взятих під варту. Досить часто у відповідях на запити Уповноваженого представники Державної пенітенціарної служби інформують, що взята під варту особа, яка потребує допомоги лікаря, буде направлена до лікувального закладу лише після того, як буде винесено вирок суду, що, на переконання Омбудсмана, є грубим порушенням прав людини.

Проведений у минулому році моніторинг засвідчив також випадки смерті взятих під варту осіб через відмову лікувальних установ пенітенціарної служи у прийомі хворих затриманих із СІЗО. Мав місце минулого року й випадок смерті в СІЗО внаслідок побиття.

За кожним таким фактом Уповноважений з прав людини відкриває провадження, в межах якого працівники виїжджають на місце події, опитують засуджених та персонал закладу, вивчають відповідну службову та медичну документацію, а в окремих випадках навіть оглядають труп загиблого, адже в Секретаріаті Уповноваженого з прав людини є фахівці з досвідом роботи в галузі судової медицини.

Якщо встановлюються порушення прав людини, то Уповноваженим готуються акти реагування, які спрямовуються керівництву Державної пенітенціарної служби та Генеральної прокуратури для проведення належного розслідування.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги