УкрРус

Хто сформував "невільничий ринок" продажу спортсменів?

Колись у Криму на невільничому ринку у Кафі (нинішня Феодосія), як відомо, продавали не лише жінок, а і фізично підготовлених чоловіків для військових та інших функцій до різних імперій.

Сьогодні, більше 6 століть потому, деякі спортивні функціонери та чиновники, поки в Україні тривають військові дії, вдало скористалися ситуацією і сформували напівлегальний ринок продажу спортсменів до Росії та інших країн пострадянського простору.

Так, останній скандал, пов’язаний з великою кількістю переходів кримських спортсменів до Росії за згодою Федерації легкої атлетики України (зрозуміло, за певну грошову "компенсацію"), на жаль - не перший приклад того, як деякі функціонери у спортивних федераціях вирішили заробити на продажу спортсменів, яких готувала українська держава. Подібним займаються не лише у Федерації легкої атлетики, а і в інших федераціях.

Я підтримую позицію Міністра молоді та спорту, який критично висловився стосовно цих фактів. Але вважаю, що для того, щоб зрозуміти, хто саме з українського боку і за які кошти займався продажем українських спортсменів до Росії, Білорусі, Азербайджану та інших країн пострадянського простору, очевидно, недостатньо лише службового розслідування в межах міністерства.

Як віце-президент НОКу я переконаний, що до цього мають обов’язково підключитися і відомі спортсмени, і Національний олімпійський комітет України, і депутати профільного спортивного Комітету Верховної Ради.

Ми не можемо за сьогоднішніх умов дозволити, щоб спортсмени, які підготовлені нашою державою і які вже досягли певних серйозних висот, за рахунок незрозумілих оборудок і махінацій виїжджали з України і виступали на міжнародних змаганнях під прапорами інших країн. Тим більше, під прапорами, м’яко кажучи, недружньої до нас Росії.

Необхідно також привернути увагу до чергових зловживань чиновників, пов’язаних з оперуванням коштами спортсменів. Кілька років тому ми вже мали скандальну ситуацію з призовими коштами за перемоги на Олімпіаді, але, напевно, ніхто не зробив з неї висновків. Йдеться, зокрема, про нинішню ситуацію з "Радикал Банком".

Нагадаю, велику кількість спортсменів і тренерів у "добровільно-примусовому" порядку змушували розміщувати свої заробітні плати, винагороди, призові і премії від перемог під прапором України у такому собі ПАО "Радикал Банк". Як доводили експерти і журналісти, цей банк був створений і повністю контролювався сім’єю Януковича. Сьогодні цей банк "лопнув", спортсмени не можуть отримати своїх коштів. І тут виникає питання не лише до Національного банку України, який не поінформував Міністерство спорту про те, що цей банк знаходиться у кризовому стані і у ньому буде вводитись тимчасова адміністрація (хоча Нацбанк повинен був це зробити), а питання – і до керівництва Міністерства спорту, де вже другий міністр призначений за квотою Майдану. Невже в оперуванні коштами українських спортсменів, тренерів і важливої державної інституції – Міністерства - не можна було змінити банк сім’ї Януковича на надійніший?..

З огляду на це, тут також необхідне ширше громадське втручання у ситуацію, що склалася.

Загалом, я дивуюся, що сьогодні увага до українського та дитячого спорту від держави (починаючи від Адміністрації Президента і закінчуючи міністерством, відомствами і місцевою владою) зменшилася в рази. Натомість ситуація вимагає навпаки – підтримувати, інвестувати у спорт як елемент формування позитивного іміджу України у світі, важливу складову спортивного і військово-патріотичного виховання та підготовки молодих людей до того, щоб вони були здатні захистити свою батьківщину.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги