Блог | Боротьба триває. Ми досі на початку великого дня
Зміни в Україні йдуть, але питаннях не в змінах, а в часі, ритмі і їх темпі. Якщо ми не можемо дорівнятися до темпів цих змін через глобалізацію, технології, політику, нову геостратегічну ситуацію, то громадянам і політикам слід розуміти той час, який є перед нами. В такій ситуації у старій парадигмі не працюють, а нової ще не існує. Латиною це називається, що процес триває.
Глобалізація це процес, який дуже змінив наші життя і на мою думку він незворотній. На жаль, в мене буде зовсім мало оптимістичних зауважень. Все, що ми зараз бачимо – це потужна хвиля популізму і остання битва популістів-націоналістів проти глобалізму. Остання битва. Вони не намагаються уповільнити поступу, а намагаються повернути його навспак, а це неможливо. Важливе питання тут, звісно, яку ціну ми і світ заплатимо за цей епізод історії. Знаючи історію можемо уявити, що ціною може бути війна, дуже серйозна криза, крах економіки, неймовірне пересування мігрантів.
Наступна складова цієї хаотичної ситуації – це геостратегія або геополітика. Час Холодної війни закінчився, так само закінчився час провідної позиції США. Настає час світу із багатьма центрами. Роль грають позиції Китаю, Америки і Євросоюзу. Таку ж роль хоче відігравати Росія. Але ця архітектура ще не визначена, вона досі будується і через це у нас може бути багато конфліктів і хаотичних ситуацій. За ними необхідно спостерігати і реагувати на них.
Читайте: Никто не хотел приходить
Остання складова цієї оцінки – демографія і структура суспільства. Звісно, у нас є перша велика відмінність. Це дедалі старше населення на тлі демографічного вибуху в Африці та інших регіонах. Але ми маємо також такий феномен як цифрове покоління. Один американський професор сказав, що в нас є цифрові діти і цифрові емігранти. Ця пропорція 50 на 50, але у наступні десять років цифрове покоління матиме більшість з усіма наслідками. Один з них – криза цифрових демократій.
Нам потрібні нові способи комунікації із новими виборцями і традиційна політика не має відповіді як це зробити.
Не хотів би сам себе цитувати, але все, що ми обговорювали рік-два-три тому виявилося правдою. Ми бачимо, що конфлікт на Донбасі заморожений або навіть не дуже заморожений, бо щодня проливається кров, є жертви в Донецькій і Луганській областях. У нас є Мінські угоди, але вони не виконуються. Маємо дуже потужну позицію Росії, яка абсолютно не змінилася з початку конфлікту. Це ідея відбудови російської супердержави і для цього Україна є найважливішою складовою.
Погана звістка в тому, що у нас дедалі менше зацікавленості і енергії з боку українських союзників – Євросоюзу і США. Час минає, виникають нові проблеми і передні шпальти газет розповідають про північну Корею, вибори в Штатах. Це недобре для України, бо вам дуже потрібна міжнародна підтримка, розуміння і єдність.
Торік Євросоюз був дуже об’єднаний у питанні української кризи і російської незаконної анексії. Але якщо цю кризу буде заморожено на наступні роки, то вона стане випробуванням для демократичних сил у світі.
Читайте: У России на самом деле заканчиваются деньги
Українському уряду слід допомагати здійснювати реформи. Хоча в Україні досі є надто слабка співпраця поміж різними політичними силами, особливо, що стосується стратегічних цілей для країни. Польський успіх був багато обумовлений тим, що засадничі питання, як, наприклад, європейська інтеграція, були підтримані від лівих до правих. Для досягнення стратегічних цілей слід працювати разом.
Загалом боротьба триває. Ми і досі на початку великого дня, коли скажемо, що Україна є частиною європейської родини. Ми ще досі далекі від цього, але необхідно щоби наші зусилля тривали.
Матеріал записано в рамках 13-тої Щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії.
