Блог | Чому затриманих військовослужбовців слід вважати військовополоненими
Не так давно на Сході було затримано двох діючих військовослужбовців спецназу ГРУ Росії. Варто зазначити, що присутність російських військовослужбовців фіксувалась неодноразово і раніше. Але зараз про цей конкретний епізод.
Отже, за інформацією речника Генштабу пана Селезньова "затримані російські військовослужбовці не є військовополоненими, бо той правовий статус, в якому знаходиться в даний час наша країна (відсутність воєнного стану – ред.)... За цих умов ми не можемо визнати їх військовополоненими", – заявив прес-аташе ГШ. Дії ж затриманих вийськових країни агресора-Росії кваліфікуються за статтею 258 Кримінального кодексу України – терористичний акт.
З такими висновками не можна погодитись з наступних підстав.
Так, стаття 2 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими визначає, що: "ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них".
У відповідності до частини 1 статті 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими: "Військовополоненими, у розумінні цієї Конвенції, є особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій:
1. Особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил.
У відповдності до частини 1 статті 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року: "Збройні сили сторони, що перебуває в конфлікті, складаються з усіх організованих збройних сил, груп і підрозділів, що перебувають під командуванням особи, відповідальної перед цією стороною за поведінку своїх підлеглих, навіть якщо ця сторона представлена урядом чи властями, не визнаними супротивною стороною. Такі збройні сили підпорядковані внутрішній дисциплінарній системі, яка, поряд з іншим, забезпечує додержання норм міжнародного права, застосовуваних у період збройних конфліктів.
Частина 1 статті 44 вказаного Протоколу передбачає, що: "будь-який комбатант, як це визначено у статті 43, який потрапляє під владу супротивної сторони, є військовополоненим".
Отже, на підставі викладеного, варто зазначити, що затримані військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації є військовополоненими, а їхні дії слід кваліфікувати за іншими статтями Кримінального кодексу України, наприклад ст. 110 – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; ст. 113 – диверсія; ст. 114-1 – перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Україна має дотримуватися послідовної позиції, якщо ми кажемо, що це міжнародний збройний конфлікт (війна), то відповідно і повинні дотримуватись IV Женевської конвенції та визнавати військових Росії військовополоненими, в іншому випадку існує імовірність спекуляцій на тему, що якщо положення Конвенції не застосовують, це терористи, а значить конфлікт внутрішній. Це потрібно робити Україні з метою повної процесуальної фіксації та збору доказової бази на підтвердження злочину агресії Росії проти України та інших дій агресора вчинених всупереч положенням міжнародного права та національного законодавства.
