УкрРус

Шановні, ми вбиваємо дітей!

Рішення написати цю статтю прийшло давно, але то часу не вистачало, то бажання відходило на другий план.

Події, які мене підштовхнули все-таки сісти за неї – це травмовані люди, діти, кількість яких зараз зашкалює. У зв’язку з війною в нашій країні, нестабільністю, стресами, все це додає людям травм. Дуже багато роботи для психологів, адже травмована вся нація. Приємно, коли ЗМІ допомагають нам в роботі – інтерв’ю, статті, брифінги, конференції, але охоплює велика прикрість та біль, коли навпаки – вони додають нових травм.

Останнім часом деякі канали заполонили шоу. Шоу – це те, що люди "їдять" завжди, чи то в мирний час, чи то в кризовий (а в кризовий відсоток охочих на перегляд цих шоу на порядок збільшується). Тому шоу – це те, що буде процвітати за любих умов. Тож давайте подивимось, як вони створюються і які наслідки несуть для їхніх учасників.

Як будуються шоу? (Будемо сьогодні говорити про психологічні ШОУ).

Обирається герой чи групка героїв, розповідається історія. Щоб ви розуміли, позитивне оповідання про щасливу та самодостатню людину (дитину) не приверне уваги глядача надовго, не буде спонукати до подальшої зацікавленості в сюжеті. Саме "страшна", жалісна, якомога більш насичена важкими життєвими обставинами, травмуючими подіями історія життя може надовше прикувати увагу глядача.

Йде підсилення його емоцій звуковими ефектами, створеними сюжетами, ведучі "витягують назовні" всі інтимні факти – тоді в глядача включаються гнів, злість, "співчуття" (зазначаю в лапках, тому що підсвідомо формується думка "добре, що таке не у мене"). Після цього проводиться розслідування псевдоекспертами (яких обирають організатори шоу та наділяють різними статусами, званнями і т.д.) і ….О, чудо!... За час шоу (1-1,5 гг., максимум сюжет на протязі тижня) відбувається зцілення!

Люди позбавляються комплексів, дітям дають ідеальних батьків, батькам – ідеальних дітей, сімейні проблеми (які накопичувались протягом усього їхнього життя) раптово "розсмоктуються". Глядачам показують позитивну картинку з низьким та безмежним укліном вдячності до ведучих. І нікого не цікавить якими методами працюють ведучі, ніхто не відслідковує, що відбувається з психікою людей та ранимою, несформованою психікою дітей.

Розглянемо, що таке психотравма і що з нею можна зробити. Психотравма – це життєва подія або ситуація, яка впливає на значущі сторони існування людини, призводить до глибокого психологічного переживання і безпосередньо відображається на якості життя. Вона формується, якщо людина пережила події, які загрожували її життю або якщо особа зростала постійно в травматичних умовах (так звана травма розвитку).

Усвідомлення травми є необхідним, але вкрай болючим переживанням, до якого людину (дитину) слід підвести максимально обережно. Тобто травму потрібно опрацювати (що займає немало часу, від 10 зустрічей). Терапевтична робота триває від 10 сесій, періодичність – 1-2 рази на тиждень. Так як відбуваються втручання в психіку (дуже обережно), то відстань між сесіями саме така.

Кожна сесія з психологом триває годину, коли і більше. Часто травми бувають такі, про які людям соромно зізнатися (сексуальне зґвалтування, тощо), це дуже інтимні переживання, які викликають величезне почуття сорому та призводять до неприйняття себе. Для того, щоб людина з травматичної пам’яті змогла перевести в автобіографічну (це вже стадія опрацювання травми) потрібно встановити довірливі стосунки з психологом.

Це повинно бути затишне безпечне середовище, без скупчення людей. І в першу чергу, щоб людина (дитина) не перебувала в тому місці, з тими людьми, де було нанесено травму – це перше правило при роботі з травмою. Після цього відбувається тривала робота над створенням ресурсів в реальному житті.

Позитивні ресурси – це як здоровий фундамент, завдяки якому людина зможе витягти з пам’яті страшні події та справитися з ними. Якщо ресурсна база разом з психологом не створена, то сил опрацювати травму не буде.

Є багато методів психотерапії, науково підтверджених, які працюють з травмами. Дуже шкода людей, які потрапляють до незрозумілих спеціалістів, а тим паче, якщо це відбувається на загал, для високого рейтингу ШОУ. До чого це може призвести? До ретравматизації!

Ретравматизація – це занурення людини знову в глибинні, гострі травматичні переживання. Це може зробити псевдоспеціаліст будь-якою незграбною фразою, рухами, криками на кшталт "Покайся!" і таке інше. Наслідки, якщо людину (дитину) психологічно не супроводжувати, можуть бути жахливими – депресії, самогубство.

Як ви вважаєте, чи супроводжують людей після ШОУ психологи? Дуже сумніваюсь. Чи можуть дати раду собі дітки після визнаної зірковості в ШОУ, після ретравматизації на цих програмах? З власного досвіду скажу – ні! Це скалічені долі. Так, вони підписують різні контракти, дають згоду на те, чого навіть собі не уявляють.

Не складає проблеми знайти людей, які потребують фінансів, але "спеціалісти", які супроводжують такі шоу, мабуть прекрасно знають, на що йдуть.

Професія психолог досить нова в нашому менталітеті. Ми тільки починаємо завойовувати довіру. Це можна зробити лише своєю професійністю, знаннями.

Дуже прикро та боляче, коли людина називає себе психологом, а насправді є лише шоуменом!

Як себе оберегти?

Запитуйте документи про підтвердження освіти та досвід роботи (скористуйтесь Інтернетом в допомозі, пошукайте відгуки попередніх клієнтів):

Перед тим, як брати участь в шоу, проконсультуйтеся у грамотних спеціалістів про наслідки;

Якщо підписуєте договір, вивчіть всі пункти! При наявності сумнівних, неконкретних – відмовтесь (отримані від шоу наслідки обійдуться Вам дорожче).

Дотримуйтеся цих нескладних рекомендацій – і Ви хоча б трохи будете в безпеці. А ще краще – постарайтеся зрозуміти, що ШОУ – це тільки шоу. В той час як наше життя вимагає реальної і часто тривалої роботи зі справжніми спеціалістами, а не з виплеканими телебаченням "зірками".

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги