УкрРус

Березняки vs. директор-солідол

Вже котра "скверна ніч" - чергування в наметовому містечку на Серафимовича, повинна була закінчитись робочим ранком і важким від нічного чергування днем. Йдеш собі на ринок "Березняки", купляєш картоплю і помідори від нелегальних бабусь-продавчинь, і йдеш собі додому. Та не дійшовши до під’їзду отримуєш дзвінок із табору, що "приїхали автобуси із тітушками". Повертаєшся на місце баталій, і з’ясовується, що вибачте за нецензурність "забудовник" під формулюванням "початку будівельних робіт та задля дотримання норм техніки безпеки на будівництві" змушений із допомогою охоронної фірми перекрити доступ до скверу для сторонніх осіб. Зверніть увагу на фразу "техніка безпеки" - ця фраза звучала з вуст шановного Вітохи Дмитра Дмитровича, директора ТОВ "Тельбін ІВА" неодноразово як у інтерв’ю представникам ЗМІ, так і у суперечках із активістами, зокрема і зі мною.

І вже за півгодини після озвучення мені цієї благородної місії – забезпечити дотримання техніки безпеки, Дмитро Дмитрович відверто "відфутболював" озвучений йому мною факт недбалості з боку новоспеченої "будівельної бригади", яка пустила молодого хлопця на бетонних паркан, для змащення його згори солідолом без будь якої підстраховки. Відповідь була епічною – "покараємо негідника, обов’язково покараємо всіх винних!" (мабуть і себе він до винних відносив, чи як?), і знову ж - хлопець далі ходив собі по слизькому паркану із відром солідолу в руках

Солідол – щось слизьке, смердюче, шкідливе, недоречне, ось із чим для багатьох асоціюється забудовник після спроби захоплення скверу 13 серпня.

Окрім цього очевидного порушення можна назвати ще кілька моментів, які вказують на справжнє ставлення пана Вітохи до норм безпеки:

- відкриті люки та незрозумілого походження дірки-провалля ґрунту, які залишила після себе "будівельна бригада", коли пішла зі скверу по обіді;

- факт проведення монтажних робіт (встановлення важких металевих воріт, зварювальні роботи) в безпосередній близькості до сторонніх осіб – до мітингувальників, які проводили законний масовий захід - акцію протесту (це вже не перший випадок – про попередній я вже писав, коли фірма-підрядник асфальтувала дорогу вальсуючи між людьми та маршрутками, не огородивши місце робіт);

- встановлення будівельного паркану на пішохідній зоні – на тротуарі із досить активним потоком людей (поряд ринок "Березняки"), вказує на те, що забудовнику начхати, на кого може впасти та чи інша плита (деякі з них у відверто проблемному стані), якщо вона скажімо почне розсипатись під впливом сильного вітру, чи від контакту якогось транспортного засобу із середини (як було скажімо в Ужгороді, де на території м’ясокомбінату п’яний тракторист "вперся" в таку ж огорожу, яка впала на тротуар на маленького хлопчика);

- встановлення колючого дроту безпосередньо на тротуарі, де могли б травмуватись скажімо собаки, яких тут часто вигулюють місцеві, чи навіть якась малеча, якої тут багато гуляє з батьками, могла б заплутатись коли б скажімо полізла за м'ячиком-втікачем;

- про те, якого впливу на людей, на їх легені, всередині скверу (мітингувальників чи будівельників) завдає кілька відер нафтопродукту у вигляді мастильної речовини, розтертого по периметру, очевидно пан Вітоха теж не думав, а факт наявності частішого ніж зазвичай як мінімум головного болю у людей в таборі за останній тиждень, та падіння імунітету і як наслідок підвищена температура та висипи, доводить, що такі от "засоби безпеки" насправді є факторами небезпеки для людей, для їх здоров'я;

- відверто аварійний стан залізобетонного будівельного паркану, який мабуть що і без допомоги мітингувальників почне падати найближчим часом, і про це я детальніше розкажу трохи нижче.

Отож висновок перший – дякуємо Дмитро Дмитровичу,та краще про нашу безпеку ми подбаємо самі.

Скільки разів звучала думка про те, що залізобетонні плити мабуть куплялися поспіхом, де дешевше. Як на підпірних п’ятках, так і на самих плитах видно купу конструкційних дефектів – облуплених шарів бетону, тріщини, дірки, оголене армування яке вже почало проявляти перші ознаки корозії.

- Факт перший – залізобетонні п’ятки – наскрізні тріщини від зовнішньої до внутрішньої частини стінки бетонної чаші;

- Факт другий – незаповнені бетоном опорні п’ятки – плита тримається на чесному слові, а точніше – на кількох сталевих дротах, якими її прив’язали до сусідніх плит (до речі ця нестійка плита стоїть безпосередньо біля комунікаційного вузла, де знаходиться електрощитова, труба подачі води, а також поряд в’їзд на територію, намет охорони та туалети – тобто це друге місце в сквері за потоком людей);

- Факт третій – нижні опорні стійки залізобетонних стін, які вже розсипаються, і одна з них стоїть, увага – на дерев’яних брусках, а друга тримається лише за рахунок того, що стоїть під кутом до сусідньої (знову ж – висить суто на перев’язаних згори дротах);

Додатково тут можна зауважити, що перший дефект вдало був монтажниками прихований метало профілем, що вказує не лише на те, що будівельникам як порушникам там начхати на безпеку і на будівельні норми, а й на те, що вони готові цинічно зафарбовувати, замазувати, заклеювати, закривати різного роду дефекти, ховаючи свої злочини від чужих очей, лише б не нести зайві навіть дріб’язкові в масштабах б’юджету проекту забудови, витрати. Тобто це не просто злочинці, це нахабні асоціальні істоти, які самі знають, що вони злочинці, але готові приховувати цей факт від інших, звинувачуючи всіх навколо у всіх смертних гріхах, типу "підбурювання громадян", "перешкоджання веденню господарської діяльності", "свідомих матеріальних та моральних збитках", "образі честі-гідності"…

- Факт четвертий – нові свіжовилиті залізобетонні плити в десятках місць вкриті тріщинами, особливо в нижній частині, де вони стоять на дерев’яних брусках чи безпосередньо на бетонних чашах, а в деяких місцях наскрізні шматки, причому в основному саме там, де міцність паркану є життєво необхідною – знизу на з’єднаннях;

- Факт п’ятий – наскрізні дірки товщиною в палець і повне руйнування по периметру в паркані навіть в тих місцях, де жодного фізичного навантаження немає – згори в районі зовнішньої армо-рами плити;

- Факт шостий – наявність дерев’яшок, ракушок молюсків, глини, шлаку які за визначенням не повинні бути в складі бетонної суміші якщо б пісок та щебінь були б елементарно просіяні;

А чого ще можна очікувати від залізобетонних стінових плит, які застигали в незрозумілих умовах виходячи із слідів чоботів на них, дивлячись на які мимоволі шукаєш в сквері того Коперфілда, який вміє ходити по стінах.

Отож висновок другий – цей паркан може впасти сам собою і без допомоги людей в масках, і без п’яного тракториста.

Одна осінь із серією сонце-дощ, і дерев’яні бруски, на яких стоять плити будуть розширюватись і зменшуватись, розпираючи цим плити, набираючи води під час дощу і випаровуючи її в сонячні дні. Одна зима із серією фаз замороження-розмороження води від снігу-дощу, і від стіни почнуть як луска відпадати шари бетону.

Не потрібно нав’язувати людям демонстративно "валити паркан" і сподіватись, що таким чином буде можливість відбити позовами хоч якісь кошти з тих збитків, які понесли забудовники на цьому об’єкті. Паркан цей і сам впаде, якщо суд чи Київрада раніше не вирішить його прибрати, чи якщо його хтось не наважиться забрати як подарунок від ТОВ "Тельбін Іва" місцевій громаді (але про це в наступній статті), тож краще ідіть страхувати його в страховій компанії, може хоч там знайдете ло..ів, з кого грошенят зішкребти…

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Наши блоги