УкрРус

Дітям знову впарюють "русскій мір"?!

13т

З останнього:

1) Шановане наше Мінкультури чомусь запросило дітей ветеранів АТО на ... Сказку о Царе Салтане А. С. Пушкіна.

2) На Софійській площі серед українських різдвяних малюнків і символіки - чомусь Снєгурочка в Ісконно русскому Кокошніку.

3) Шириться світлина шкільного підручника, де українським діточкам розповідається про "друзів з Росії" та пропонується.... розфарбувати путінський аквафреш - той самий, що майоріє нині в Криму і в окупованому Донбасі.

Українському суспільству коли непомітно, коли ж досить відверто - але повсякчас! - нав"язуються культурно-ціннісні коди "Русского міра". І навіть уже не совєцкую чи "общєрусскую" а саме путінсько-вєлікорусскую версію.

Ці факти стоять в однім ряду - із ісконє-вєлікорусскімі імєнами рибок в Охматдиті, із кволими протестами українства проти русскоцентричної музичної програми на День незалежності, із повністю збереженою з російсько-радянських часів військовою символікою, званнями, статутами у Збройних силах.

Що це - культурна агресія "русского міра", що перемагає в російсько-українській війні, чи ж нав"язливі залишки "малоросійської ментальності" ?!

Передчуваючи обурення "тієї сторони", погоджусь: сповіщати про такі "мимовільні нібито природні ("кая разнєца?!") - справа невдячна. Хтось похвалить владу, що та розважає діток героїв, влаштовує Різдвяне свято киянам. Але ж соціальна політика та свята і так є прямим обов"зком влади - місцевої і загальнодержавної. Але допускати на такі свята культурні коди держави й нації, що толерує війну. насильство і наше із Вами знищення - це явна помилка і прорахунок. А утримання влади, і святкування Різдва, і підтримка воїнів АТО здійснюється на кошти платників податків - народу, то ж народ має право захищати свої інформаційні інтереси від прорахунків влади. Невже не можна було діток запросити на "Наталку Полтавку", "Лиса Микиту" чи "Котигорошка"?

Нарешті про Пушкіна. Згадуючи слова Арестовича, інших експертів та волонтерів - зауважу, що дискримінація нам непотрібна і росіянам та російськомовним в Україні як міноритарній групі ніщо не має заважати читати чи шанувати Пушкіна. Спалення книжок - це прерогатива Росії-СРСР-РФ, а не України.

Проте робити імперско-русскую культуру безальтернативною в Україні та загальнодержавним локомотивом культури нашої "політичної нації" - є блюзнірством. Особливо в умовах війни, коли концепт "защиты языка Пушкина" з легкої подачі регіоналів спровокував убивства українців на Донбасі.

Ані дітям ветеранів АТО, ні маленьким киянам, ні усьому нашому народові під час свят ніщо не має нагадувати про війну, кров і тортури. Зокрема і Пушкін.

Присоединяйтесь к группам "Обозреватель Блоги" на Facebook и VKontakte, следите за обновлениями!

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Наши блоги